Єдина споруда, що вистояла після захоплення Батурина російським військом, будинок генерального суду лівобережної України. Будинок Кочубея в Батурині – цегляний одноповерховий будинок з двокамерним підвалом, був споруджений за гетьмана Дем’яна Многогрішного. У підвалі, з якого підземний хід вів до батуринської фортеці, було розміщено кімнату слідства і камеру тортур.
Будинок-музей Генерального судді Василя Кочубея
У цьому будинку з 1697 до 1707 року працював канцеляристом Самійло Величко, автор славнозвісного козацького літопису, вивчення якого наразі включено до шкільної програми. Втім, наприкінці 17 століття функціональне призначення будинку суттєво змінилося. Він перейшов у власність Кочубея, який оселився тут зі своєю численною родиною.
Саме Кочубей облаштував навколо будинку великий парк, що займав близько 130 десятин, із мальовничим ставом. Саме в цьому парку зустрічалися на таємних побаченнях Іван Мазепа та Мотря Кочубей. Небуденна історія їхнього палкого кохання залишилася у мазепинських листах до красуні Мотрі, що зберігаються сьогодні у Сан-Петербурзі. Що ж до будинку Василя Кочубея, то він перебував у власності нащадків генерального судді до 1917 року. Сьогодні в будинку Кочубея розміщено однойменний музей, який ілюструє історію судочинства лівобережної України, історію родини Кочубея, історію кохання Мотрі і Мазепи.
Кочубеївський парк
Алея кохання веде на галявину де височів кремезний дуб, під розлогими вітами якого і зустрічалися закохані. А коли щось поставало на заваді – залишали у дуплі листи. Років сорок тому дуб дощенту згорів від удару блискавки, але навколо галявини “розбрелися” його побратими, наче оберігаючи пам’ятне місце у затишному куточку парку.
Петро Прокопович – основоположник сучасного бджільництва
Ще є у кочубеївському парку пам’ятник Петру Прокоповичу – основоположнику сучасного бджільництва, винахіднику першого у світовій практиці рамкового вулика. У заповіднику зберігаються особисті речі видатного земляка, вулики з його пасіки та інший бджолярський реманент. Тут же в парку дбайливими руками працівників заповідника створено діючу пасіку імені Петра Прокоповича. На прикладі десяти вуликів різних конструкцій екскурсовод показує відвідувачам еволюцію бджільництва від перших вуликів-дуплянок до вуликів сучасних конструкцій.
Капличку Святого Миколая відкрито на честь 150-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка, коли везли труну з тілом Кобзаря з Петербурга до Канева. Відспівували Тараса і у Батурині. Капличка освячена і на сьогодні діюча.
Будинок генерального судді на мапі:
Радимо відвідати:
Батурин гетьманська столиця | Історія
Понад пів століття столицею козацької держави на Лівобережній Україні був Батурин. Місто розташоване в Чернігівській області. На високому лівому березі річки Сейм. Високі кручі тераси берегу Сейму та сама річка були природними укріпленнями міста. Найбільшого розквіту Батурин досяг за гетьманування Івана Мазепи з 1687 до 1708 року. Піднесення міста було різко підірвано під час Північної війни між Швецію і Росією. Лише 1750 року стараннями останнього гетьмана Кирила Розумовського до Батурина повернулась гетьманська резиденція і місто почало оживати. Зараз це селище міського типу з населенням 4 000 мешканців.
Козелець – селище міського типу, Чернігівська область
Козелець – цікаве місце для туриста, багате на визначні історичні та архітектурні пам’ятки. Козелець відомий визначними пам’ятками архітектури, пов’язаними з родиною Розумовських. Серед них собор Різдва Богородиці, що є однією з найвизначніших пам’яток української барокової архітектури. Водночас із Собором була збудована чотирьох’ярусна дзвіниця, що й нині є висотною домінантою Козельця, своєрідним маяком на трасі Київ – Чернігів.
Собор Різдва Богородиці у Козельці, Чернігівська область
Собор Різдва Пресвятої Богородиці в Козельці – дивовижної краси бароковий храм з фантастичною енергетикою, один з найкращих в Україні. В цю церкву хочеться повертатися ще і ще раз – вона ніби пронизана диханням Святого Духа. Вважається, що Різдвяний собор – це завершальний акорд епохи українського бароко, остання в історії України церква цього стилю. Храм має статус пам’ятки архітектури національного значення.
Палац Кирила Розумовського | Батурин, Чернігівщина
Окрасою Батурина є Палац останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Палац Розумовського – палладіанський палац, збудований в 1799-1803 роках. Розташований поблизу річки Сейм і включений в комплекс Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”. Для будівництва палацу Розумовський вибрав високий берег Сейму між садом Кочубеїв і зруйнованим гетьманським палацом Мазепи.
Будинок генерального судді і парк Кочубея | Батурин
Єдина споруда, що вистояла після захоплення Батурина російським військом, будинок генерального суду лівобережної України. Будинок Кочубея в Батурині – цегляний одноповерховий будинок з двокамерним підвалом, був споруджений за гетьмана Дем’яна Многогрішного. У підвалі, з якого підземний хід вів до батуринської фортеці, було розміщено кімнату слідства і камеру тортур.
Цитадель Батуринської фортеці | Чернігівщина
Історія міста розпочинається зі зведення Батуринської фортеці на початку XVII століття. У долині річки Сейм Батуринська цитадель була останнім опорним пунктом і найбільш укріпленою частиною фортеці. З 1669 року цитадель батуринської фортеці була представництвом великих вождів української нації – Демяна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи та Кирила Розумовського. Нині Цитадель Батуринської фортеці – це культурна композиція, яка входить до складу Національного історико-культурного музею-заповідника «Гетьманська столиця».
EtnoSvit