Сучасний Кам’янець-Подільський, як справжній квітка пробивається крізь камінь, розпускає пелюстки назустріч сонцю – своєму сяючому символу. Прекрасне місто відроджується. Багата історична та культурна спадщина, численні фестивалі приваблюють все більше туристів з різних країн світу. Ось і ми пропонуємо вам відвідати це унікальне і колоритне місто на камені, казкове місто сонця.

Кам’янець-Подільський посідає третє місце в Україні (після Києва та Львова) за кількістю історичних та культурних пам’яток. Близько 200 найцінніших об’єктів зберігають таємниці колись могутнього стародавнього міста. Старе місто і фортеця Кам’янець-Подільського – кандидати в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Визначні пам’ятки Кам’янця

Кам’янець-Подільський – це унікальне місто зі своїм неповторним колоритом. Його називають містом семи культур. У Кам’янці протягом багатьох століть перепліталися культури і традиції семи народів: українців, вірменів, поляків, литовців, турків, росіян і євреїв. Це поєднання різних звичаїв і вірувань створило своєрідну, автентичну атмосферу, відбиту в архітектурі Старого Міста.

Старий Замок:

Одна з найвидатніших пам’яток фортифікаційного мистецтва Кам’янець-Подільського та України. Входить до складу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Сьогодні часто використовується назва «Старий замок», хоча технічно ця фортеця була замком (резиденцією феодала) тільки на самому початку свого існування, при князях Коріатовичах (Корятовичах). Потужний оборонний блок на в’їзді в місто, на головній дорозі через міст над вузьким перешийком каньйона Смотрич був побудований в XVI в столітті. на основі древньоруських укріплень XI-XII ст.

Стара фортеця складається з 11 веж: Папська (Кармалюкова), Ковпак, Тенчинська, Ляшська, Денна, Нова (Велика) Західна, Мала Західна, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронська вежа, Нова Східна. Вежі з’єднані оборонними стінами, на території розташовані казарми і обложна криниця. Найстарша з веж – Денна (можливо, побудована на фундаменті римських укріплень). У XVII столітті були додатково укріплені земляними валами Нової фортеці, які ефективно протистояли вогню артилерії. Потужність Кам’янецьких укріплень вражала ворогів. Крилатою була фраза турецького хана Османа, який у 1621 році підійшов зі своїм військом до стін фортеці і запитав, хто її так добре укріпив. “Сам Бог”, – відповіли йому. “То нехай Сам Бог її і бере”, – сказав Осман і відвів свої війська. Тим не менш, в 1672 році Кам’янець-Подільський був штурмом взятий  турецькою армією султана Мухаммеда IV і козацтвом П.Дорошенко. У Західному бастіоні фортеці реконструйована сцена оборони на чолі з М. Потоцьким і М. Володієвським, убитим під час цієї битви. З Старої фортеці три рази з в’язниці утікав народний герой Устим Кармалюк. Папський вежа, в якій він перебував, тепер носить його ім’я, там влаштована виставка. У Східному бастіоні розміщена експозиція легкої метальної зброї. Проводяться нічні екскурсії. Стара фортеця часто є декорацією для численних фестивалів та історичних реконструкцій.

---

Польський магістрат (міська Ратуша)

Будівлю Польського магістрату було побудовано в самому серці Кам’янець-Подільського, після того, як місто отримало Магдебурзьке право у 1374 році. Ратуша Кам’янець-Подільського вважається найстарішою в Україні. Це головна цивільна будівля Старого міста. Вона складається з двох-поверхової будівлі Ради та восьмиярусної вежі з годинником. Оригінальна будівля була в готичному стилі, але з часом на ній нашарувалась різноманітність архітектурних стилів. В очищеній частині багаторівневого підвалу відкрито музей “Кам’янець – середньовічний суд” з виставкою знарядь тортур. На першому поверсі знаходиться кафе “Ратуша”. На другому поверсі розташований Музей історії Магдебургзького права і музей грошей.

---

Руський магістрат

Будинок російського війта Киріака, в якому в 1658-1670 рр. розташовувалося управління російського (тобто українського) кварталу міста, зараз займає адміністрація Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець”. Права української громади на самоврядування польський король Ян Казимир затвердив в 1658 г. Коли українська громада була позбавлена права на самоврядування і російський магістрат був розформований, приміщення використовувалося для зібрань подільського дворянства, пізніше – як театр. У 1805-65 рр. тут була духовна семінарія, в якій в 50-і роки вчилися відомий український поет С. Руданський і письменник А. Свидницький. Будівлю Руського магістрату також називають “Будинок з драконом” за характерний водостік на фасаді..

---

Вірменська криниця

Масивний восьмикутнийіпавільйон біля ратуші на Польському Ринку Кам’янця-Подільського зведенийінад Вірменським колодязем, якийібув відкритий в 1638 р. Колодязь глибиноюі 55 м (за іншимиіданими – 40 м) прорубали в суцільний скельній породі за розпорядженням польського короля Владислава IV Вази. Він повинен був стати основним джерелом питної води для жителів міста. За легендою, будівництво велося на залишки розкрадених кошти, які заповідав на споруду міського водопроводу багатий вірменський купець Нарзес. Однак вода в колодязі виявилася солоною, її визнали непридатною для пиття. За цей Вірменський колодязь жартома прозвали “пам’ятником корупції”. Довгий час павільйон колодязя використовували як склад. Зараз це виставковий зал.

---

Кафедральний костел св. апостолів Петра і Павла

Кафедральний костел Петра і Павла – головна культова споруда Старого міста. Петропавлівський костел побудований чернечим орденом домініканців, які з’явилися в Кам’янці-Подільському в XIV ст. Споруду мурованого костелу в 1502-17 рр. приписують єпископу Я. Бучацькому. Під час турецького панування (1672-99 рр.) Храм використовувався в якості головної мечеті, до нього був прибудований 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно з мирним договором, мінарет був збережений, але зверху була встановлена позолочена статуя Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел у Кам’янці-Подільському – єдиний у світі християнський храм з мінаретом. У ньому зберігається чудовий скульптурний надгробок 21-річної Лаури Пшездецької, роботи В. Бродського (1874 г.). Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет і померла. За два роки за замовленням невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорботний ангел вже опустив згаслий факел, а недочитана книга відкрита на 21-й сторінці. Скульптуру часто називають “Сплячої царівною”. У двір Петропавлівського костелу веде пишна Тріумфальна арка (1781) на честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа. Екскурсії проводяться у вільний від богослужінь час.

---

Церква св.Йосафата

Трінітарський костел у Кам’янці-Подільському заснований у XVIII ст. ченцями ордена тринітаріїв, які спеціалізувалися на викупі невільників з турецького полону. Храм виконаний у стилі бароко. Привертає увагу головний фасад, якому надають стрункість пілястри тосканського ордеру. Фасад завершений фронтоном, прикрашеним скульптурами і вазами. Костел обгороджений кам’яною стіною. Ворота прикрашені статуями Жана де Мата і Фелікса Валуа – засновників Тринітарського чернечого ордену. Сходи, що ведуть до воріт, огороджені парапетом, на якому встановлена статуя Діви Марії. Після Другої світової війни в Трінітарський костел розмістилися фонди Хмельницького обласного державного архіву. Зараз це греко-католицька церква св. Йосафата..

---

Кушнірська башта

Семиярусна вежа Стефана Баторія – найбільша оборонна споруда фортифікаційної системи Кам’янця-Подільського. Є верхньою частиною комплексу Польської брами – одного з трьох в’їздів в Старе місто. Мала велике фортифікаційне значення, тому що пологий берег річки Смотрич в цьому місці полегшував ворогам штурм. Вежа на місці стародавніх міських воріт була побудована в 1564-85 рр. на кошти польського короля Стефана Баторія, за що і отримала його ім’я. Після ремонту вежі в XVII ст. ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською. За легендою, в 1711 р під час відвідин Кам’янця-Подільського у російського царя Петра I, що проходив через ворота вежі, з голови вітром зірвало капелюх, після чого вежу стали називати Вітряні ворота. У 1780-х рр., за часів короля Станіслава Августа, комендант Кам’янець-Подільської фортеці Ян де Вітте добудував вежу до семи ярусів і прилаштував прямокутний корпус. Збереглися багато елементів декору.

---

Миколаївська церква

Миколаївська церква – єдина споруда в Старому місті, що дійшла до нас з XIV ст. практично в первісному вигляді. Її побудували вірменські поселенці під керівництвом С. Котлубея в 1398 року на основі більш давнього храму. Товщина стін цього присадкуватого храму оборонного типу досягає півтора метри! Суворий образ доповнюють маленькі віконця-бійниці і потужні контрфорси, що підпирають стіни. В один з контрфорсів вмонтований традиційний вірменський кам’яний хрест-хачкар. Будівля позбавлена декору як зовні, так і всередині. Ремонти проводилися в 1544, 1701, 1804 рр. В кін. XVIII ст. до західного фасаду була прибудована дзвіниця.

---

Хрестовоздвиженська церква

Дерев’яна Хрестовоздвиженська церква з дзвіницею знаходиться в передмісті Карвасари міста Кам’янця-Подільського на вузькій прибережній смузі р. Смотрич, під стінами Старого замку. Побудована в XVIIІ ст. на місці храму, що існував в XVII ст. Фундамент церкви складний з каменю-вапняку. Сама церква – тризрубна, з ганком і ризницею з північної сторони і прибудованою із заходу дзвіницею. Хрестовоздвиженська церква є яскравим твором подільської школи народного дерев’яного зодчества.

---

Домініканський монастир

Домініканський костел Св. Миколая, розташований в найвищій точці Старого міста, вважається одним з найдавніших храмів Кам’янця-Подільського. Оспіваний поетами як “Перлина Поділля”, найпрекрасніший храм краю. Вперше монастир домініканців у Кам’янці-Подільському згадується в 1372 р Костел був дерев’яним, і в 1420 р він згорів дотла. Нове життя монастирю в XVI ст. дав рід Потоцьких, які опікувалися домініканцями. За часів турецького панування костел перебудували під мечеть на честь коханої дружини султана Хасекі – Рабії Гюль-Нуш. У ньому встановили білокам’яний мусульманський амвон, що зберігся до наших днів. Повна реставрація костелу Св. Миколая була закінчена в 1754 р на кошти М. Ф. Потоцького. На фасаді можна бачити герб “Пилява” роду Потоцьких та скульптуру “Пес з факелом” (домініканці називали себе “пси Господні”). Зліва до костелу прибудований двоповерховий будинок, в якому жив Потоцький. В даний час належить католицькому ордену Паулінів (Братство Св. Павла Першого Пустельника), триває реставрація.

---

Церква Святої Трійці

Греко-католицький монастир Святої Трійці в Кам’янці-Подільському заснований в 1722 р монахами-василіанами. Вперше ж православна Троїцька церква згадується в 1582 г. Не виключено, що на цьому місці існував більш древній храм XIII-XIV ст. За часів турецького панування церква була перетворена на мечеть, а після відходу турків вона перейшла до греко-католиків і стала соборною. Після приєднання Поділля до Російської імперії все уніатські монастирі були передані православним. У 1836 р до монастирського корпусу був прибудований двоповерховий кам’яний флігель з теплою церквою Антонія і Феодосія Печерських, а в 1855 р була закінчена реконструкція Троїцької церкви з доданням їй православних форм. У радянські часи храм був повністю зруйнований. В останні роки Троїцька церква була відновлена на розчищених фундаментах силами ченців-василіан.

---

Церква св. апостолів Петра і Павла

Церква Св. Петра і Павла – одна з найдавніших у Кам’янці-Подільському. Точна дата її зведення невідома. У 1834 р під час реконструкції на одному з її елементів була виявлена дата 1580. Перші документальні свідчення про вже існуючу Петропавлівську церкву відносяться до 1591 і 1593 рр. Деякі історики вважають, що церква більш давня і відносять її до періоду правління російсько-литовських князів Коріатовичів (Корятовичів), які правили на Поділлі в кін. XIV – поч. XV ст. Дзвіниця в стилі ампір зведена на руїнах старої дзвіниці, яка була зруйнована під час турецької окупації міста. Архітектура храму типово подільська. В умовах суворого прикордоння (протягом всієї своєї середньовічної історії Кам’янець був форпостом християнства і перекривав шлях поширення ісламу в Європу) культові споруди втрачали свій зовнішній декор і не рідко виконували оборонні функції. З православних храмів оборонного типу в Кам’янці-Подільському до наших днів збереглася тільки триконхова(у плані нагадує трилисник) церква Св. Петра і Павла.

---

Руська брама

Руські ворота (Руська брама) – унікальна гідротехнічна фортифікаційна споруда Кам’янця-Подільського, яка становила разом з Польськими воротами систему для затоплення каньйону річки Смотрич у разі небезпеки. Будівництво почалося імовірно в 1527 р. Ансамбль Руської брами складався з 8 веж, барбакана і сполучали їх оборонні стіни протяжністю 230 м, які повністю перетинали каньйон шириною 90 м. У місці перетину русла річки в стіні були шлюзи. У XVI-XVII ст. в результаті частих повеней прибережні зміцнення Руської брами почали руйнуватися, і до кін. XVII – поч. XVIII ст. обрушилися чотири башти. Збереглася Годинна, Надбрамна, Привратна, Прибережна башти і Барбакан. В даний час проведена реставрація. Частина приміщень Руської брами використовується як творча майстерня гончарів, планується створення культурно-ремісничого центру.

---

Нижня Польська брама

Польські ворота (брама) – унікальна гідротехнічна фортифікаційна споруда у Кам’янці-Подільському, слугувала одночасно міськими воротами, оборонною вежею і греблею. У будівництві брав участь відомий військовий інженер І. Претвич, який у той час проводив реконструкцію Кам’янець-Подільської фортеці. Комплекс Польської брами складався з п’яти веж по обидва боки річки Смотрич і стіни-дамби, яка перетинала каньйон. У звичайний час дамба тримала високий рівень води на річці вище міста. У разі небезпеки вода через шлюзи запускалася в каньйон, який був замкнений розташованими нижче за течією Російськими воротами, і рівень річки піднімався, створюючи водну перешкоду нападаючим. До кін. XVII ст. часті повені зруйнували дамбу, але Надворітня, Наскальна, Прибережна башти і Барбакан збереглися до наших днів. У XIX ст. їх передали ковалям, і з тих пір їх називають ковальських вежами. На іншому березі річки видна Настінна вежа, що знаходиться зараз на приватній території. Від Польської брами можна піднятися до Петропавлівського костелу по сходах Фаренгольца.

---

Казарми Яна де Вітте

Значний комплекс будівель казарм Кам’янець-Подільської фортеці особливо ефектно виглядає з протилежного боку каньйону Смотрича – з пішохідного моста або від Покровської церкви, що в дендропарку. Спроектовані для розміщення військового гарнізону комендантом кам’янецької фортеці Я. де Вітте, побудовані в кін. XVIII ст. арх. С. Завадським. З боку річки будівля виглядає як фортеця завдяки потужним підпірним стінам і вікнам-бійниць. Тут служили російський письменник і поет К. Батюшков, декабрист і герой Бородіно В. Раєвський, вчений-лексикограф В. Даль, письменник М. Булгаков. У радянські часи в будівлях казарм знаходилась тютюнова фабрика. Зараз комплекс у занедбаному стані.

---

Замковий міст

Замковий міст, що з’єднує Старе місто з фортецею, з вигляду виглядає як суцільна кам’яна стіна, однак насправді являє собою своєрідний саркофаг, що містить всередині більш ранню споруду. За однією з версій, в основі нинішнього моста знаходиться споруда римської епохи. Спочатку Замковий міст був арочним. Він побудований над каньйоном Смотрича в тому місці, де петля річки утворює тонкий скелястий перешийок, що відокремлює Старе місто від материка. Кажуть, що це єдиний у світі міст, побудований уздовж, а не поперек русла річки. Нинішній вигляд Замковий міст знайшов в XVII ст., коли Кам’янець-Подільський захопили турки. Вони перебудували міст, використавши камінь від розібраного монастиря Босих Кармелітів. З тих пір його часто називають Турецьким мостом. З боку міста збереглися потужні оборонні споруди Міських воріт (XVI-XVIII ст.), а також Вірменський бастіон (XVI-XVII ст.). У приміщенні каземату-лабораторії працює кафе.

---

Новопланівський міст

Новопланівський міст в Кам’янці-Подільському з’єднує Старе місто з т.зв. Новим планом – нинішнім адміністративним центром міста.  Коли губернському центру Кам’янцю-Подільському з зростанням населення і чиновницького апарату стало тісно в середньовічних стінах, виникла ідея розширення міста за межі каньйону Смотрича. Рішення було прийнято в 1859 р під час візиту російського імператора Олександра II, який був зачарований видом на місто з пагорба неподалік того місця, де зараз розташований собор Олександра Невського. Через п’ять років почалося будівництво, і в 1872 р Новопланівський міст з дерев’яним настилом на кам’яних биках був введений в експлуатацію. Одночасно із закладкою моста міським садівником С. Ковальським був розбитий парк. З мосту над глибоким каьоном Смотрича відкривається захоплюючий вид на середньовічні вежі і стіни Кам’янця-Подільського, скелі над стрічкою річки з природними водоспадами і парк з фігурами оленів на пагорбах і каменях.

---

Турецькі бастіони

Турецький бастіон є частиною фортифікаційної системи Старого міста Кам’янця-Подільського. Входив в систему північно-західних укріплень, головним елементом якої були Польські ворота. Свою назву Турецький бастіон отримав після того, як цю частину фортеці, найбільш підходящу для обстрілу, ведучої до замку дороги, удосконалили турки під час окупації Кам’янця в 1672-99 рр. Бастіон являє собою велику чотирьохарочну споруду з казематованими приміщеннями, дерево-земляними брустверами і амбразурами для гармат. У 1753 р комендантом фортеці військовим інж. К. Дальке проведено ремонт з улаштуванням кам’яних брустверів на високій багатопролітної аркаді. Кам’яні склепіння казематів на поч. XIX ст. були повністю перекладено і стали використовувати під склади.

---

Картинна галерея

Художній музей Кам’янця-Подільського розміщений у колишньому навчальному корпусі Духовної семінарії (XVIII ст.) на площі Вірменський Ринок. У православній семінарії Кам’янця-Подільського вчилися М. Достоєвський, С. Руданський, М. Леонтович, А. Свидницький та ін. У музейній експозиції представлені твори живопису, графіки та скульптури XVII-XX ст., а також колекція ікон різних релігійних конфесій. У 2008 р відкрита кімната-музей Годованця. Проходять тематичні виставки.

Місцезнаходження:

Тури на Буковину та Поділля / Тури в Кам’янець-Подільський / Пам’ятки Хмельницької області / Місто Кам’янець-Подільський 0/ Кам’янець Подільський 0/