Хотинська фортеця у свій час була однією з наймогутніших у Східній Європі, під її стінами не раз сходилися численні армії. Внаслідок свого стратегічного прикордонного розташування твердиня протягом століть перебувала у складі різних держав (Київської Русі, Галицько-Волинського, Молдавського князівств; Османської, Австро-Угорської, Російської імперій), що великою мірою обумовило її архітектурний стиль, який формувався під впливом загальних європейських тенденцій, пов’язаних з розвитком воєнно-оборонного зодчества, але також набув своєрідного етнічного забарвлення.

Хотинська фортеця – перлина Буковини

Сильна фортеця, побудована з твердого каменю на березі Дністра. Вона має дві надмісні брами, під захистом яких стоїть укріплений монастир, що зветься Стефанівським. Замок надзвичайно великий, за його мурами аж 80 куполів, критих дранкою, та 60-70 домів, також під гонтом. Довкола ні городів, ні виноградників. За те є десь із 50 крамниць… Так описував побачене турецький мандрівник Евлія Челебі, коли 1657 року вперше опинився за мурами Хотина. Та на превеликий жаль, у ті часи на Хотинські стіни приходили не тільки милуватися кам’яною твердинею. Молодий, але амбітний султан Осман ІІ уклав план завоювання України, Польщі а згодом і центральної Європи. Щонайперше, потрібно було відкрити шлях до Галичини, та на заваді стояв Хотинський замок.

Наприкінці літа 1621 року на заклик короля Річі Посполитої Сігізмунда ІІІ під Хотином зібралося сорок тисяч війська гетьмана Петра Коношевича Сагайдачного і тридцять п’ять тисяч поляків та литовців, які протистояли турецько-татарській армії, що майже втричі перевишувала об’єднане військо. Другого вересня 1621 року головні сили турецької армії розпочали свій наступ. Ніхто з новобранців не відчував страху, радше цікавість, бо вони оце вперше стояли перед ворожими лавами, що грозовими хмарами насувалися на козацькі шикування по всьому фронту. Страх з’явився потім, після місяця тактичного протиборства, дев’яти відбитих штурмів та безлічі нічних вилазок у ворожий стан. 28 вересня султан Осман ІІ нарешті наважився дати вирішальний бій об’єднаним силам. Один з основних напрямків атаки був спрямований на козацький табір, однак туркам так і не вдалося прорвати оборону. Натомість Сагайдачний наказав своїм полкам перейти у контратаку, внаслідок чого противник відступив. Тоді під Хотином полягло 7400 поляків та литовців, 40000 турків, 6000 козаків. Упродовж всієї Хотинської битви козаки відігравали головну роль у знешкодженні турецьких атак. Жодного разу ворогу невдалося проникнути за укріплення запорізького війська. По закінченні тієї війни турки ще 50 років не потикалися до України, а увесь Західний світ зітхнув з полегшенням – шлях до серця Європи османським завойовникам було замкнено назавжди.


Хотинська фортеця – визначна пам’ятка Буковини

Хотин – одне з найвідоміших і найдавніших міст України, яке в 2002 році відзначило своє 1000-ліття. Адже саме на початку ХІ століття простежується його безперервний розвиток, який згідно з даними археологічних досліджень, та відомостями писемних джерел, не припинявся відтак протягом всього другого тисячоліття. Хоча на території міста виявлено стоянки первісних людей поселення трипільської культури, ранньозалізного та ранньослов’янського часу, проте між ними не існувало прямої спадкоємності. Поселення, що передували місту Хотину, були звичайними землеробськими селищами які, не відрізнялися від інших поселень Середнього Подністров’я. Виникнення раньосередньовічного міста Хотина фахівці розглядають як безпосередній наслідок включення території між Карпатами і Дністром до складу Київського князівства наприкінці Х століття (приблизно в 993 – 1001р.р.), коли великий Київський князь Володимир остаточно підкорив літописні племінні княжіння східних хорватів і тиверців.

Одним із центрів князівської влади став хотинський замок, споруджений на рубежі Х-ХІ століття на скелястому мису заввишки 20 метрів, розташованому між каньйоном Дністра і вузьким дугоподібним каньйоном струмка,який огинав цей мис із західного і північного боків. Будучи адміністративним центром замок контролював також єдину дорогу, що виходила з віковічних лісів берегом струмка до переправи на Дністрі, саме біля підніжжя скелі, на якій височіла твердиня.

Історія Хотинської фортеці є драматичною і навіть героїчною, за своє існування вона побачила багато воєн, битв і облог. Тільки з 1739 по 1807 рік Хотинська фортеця пережила чотири облоги. А протягом XVI-XVII століть біля фортеці відбулося чотири великі битви. Наймасштабніша битва, на кону якої стояла доля Європи, сталася в 1621 році, між 150-тисячною армією Османської імперії з одного боку і 35-тисячною армією Речі Посполитої та 40-тисячною армією українських козаків з іншого. Ця кровопролитна битва тривала більше місяця, турки втратили в ній 80 тисяч воїнів і змушені були піти на мирну угоду й відмовитися від планів завоювання Європи.

У 1963 році споруди фортеці було взято на облік як пам’ятку державного значення. У 2000 році створений Історико-архітектурний заповідник “Хотинська фортеця”, який у серпні 2007 року в числі інших став переможцем акції «7 чудес України». Під час екскурсії фортецею туристи можуть оглянути будівлі внутрішнього двору – склади, казарми, а також зовнішні бастіони й вежі. Є на території фортеці і невеликий музей тортур, в якому представлені найбільш поширені середньовічні знаряддя тортур. А в центрі замкового подвір’я знаходиться величезний колодязь, завглибшки 65 метрів і завширшки майже 3 метри, в якому досі є вода.

Хотинська фортеця – одна з найяскравіших історичних та архітектурних пам’яток України. Тут настільки гарно, що відомі кінорежисери обирають саме Хотинську фортецю для зйомок історичного і художнього кіно. Крім «Тараса Бульби», тут знімалося багато фільмів, зокрема «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стара фортеця», «Стріли Робін Гуда».

Чарівний світ Дністра величний і неповторний. До ріки гори підходять так близько, що утворюють каньйони, руслом яких і тече ріка. Потоки в деяких місцях зриваються з круч просто в ріку, перетворюючись в живописні водоспади. Окремі частини скал нагадують швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки і навколишніх селах зустрічаються пам’ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра. Природа річки Дністер своєрідна і мальовнича. Історичних пам’ятників на його берегах не менше, ніж на інших європейських ріках: замки, монастирі, церкви, костели, скелі, гроти і печери, які століттями спостерігають за стрімкою дністровською течією. Дністер – ти мусиш тут побувати!

Хотинська фортеця на карті:

Радимо відвідати:

Хотинська фортеця | Чернівецька область

Хотинська фортеця | Чернівецька область

Хотинська фортеця у свій час була однією з наймогутніших у Східній Європі, під її стінами не раз сходилися численні армії. Внаслідок свого стратегічного прикордонного розташування твердиня протягом століть перебувала у складі різних держав (Київської Русі, Галицько-Волинського, Молдавського князівств; Османської, Австро-Угорської, Російської імперій), що великою мірою обумовило її архітектурний стиль, який формувався під впливом загальних європейських тенденцій, але також набув своєрідного етнічного забарвлення.

0 comments
Червоногородський замок | Тернопільщина

Червоногородський замок | Тернопільщина

Місце для заснування укріплення було вибрано в мальовничій місцевості Подільського міжгір’я. Тут річка Джурин протікає в долині, оточеній лісистими пагорбами. Протікаючи в долині, річка своїм руслом утворює майже замкнуту петлю. У центрі цієї «петлі» височить високий пагорб, а на ньому – Червоногородський замок. Річка служила гарним природним захистом для замкового пагорба, оскільки русло, огинаючи височину з трьох сторін, створювало серйозну перешкоду на шляху ворога.

КамянецьПодільська фортеця | Хмельницька область

Кам’янець-Подільська фортеця | Хмельницька область

Кам’янець-Подільська фортеця була форпостом кількох держав. Існує безліч гіпотез про виникнення Кам’янець-Подільської фортеці. Одні історики вбачають дакоримський слід часів імператора Трояна, інші – давньоруський. Та незважаючи на суперечки учених мужів, що вперто відстоюють свою думку, Подільська твердиня не могла не виникнути саме в цьому місці, ніби навмисне створеному природою для оборони. Кам’янецька фортеця відіграла значущу роль в історії України, та й зрештою, усієї Європи.

Меджибізький замок | Хмельницька область

Меджибізький замок | Хмельницька область

Меджибізький замок – ще одна цікава місцевість в скарбничці наших подорожей. Археологічні дослідження показують, що укріплене поселення існувало тут ще в кінці XI століття. Перша згадка в літописах про Межибож (саме так тоді називався Меджибіж) датується 1146 роком. Головна родзинка Меджибожа – замок. Замок не тільки один з найбільш добре збережених на Поділлі (і в усій Україні), але і чи не найбільший. Його площа сягає 3/4 га, а найдовший паркан тягнеться на 130 м.

Тури на Буковину та Поділля / Пам’ятки Чернівецької області / Хотинська фортеця 0/ Хотин 0/