Home → тури Україною → Поділля і Буковина → екскурсії в Кам’янець-Подільський
Пропонуємо Вашій увазі тури в Кам’янець-Подільський, Хотин, Бакоту, Чернівці.
Кам’янець-Подільський сам по собі є містом-музеєм, але Стара фортеця – це родзинка всього архітектурного комплексу міста. Її особливістю є те, що час, фактично, не змінив первісний вигляд фортеці. Побувавши з нами в Кам’янці-Подільському, Ви повною мірою насолодитеся красою старовинної фортеці, яка по праву є одним з найкрасивіших пам’яток архітектури України. У Кам’янці-Подільському знаходяться численні історико-архітектурні пам’ятники – Кам’янець-Подільський замок, Національний історико-архітектурний заповідник, Петропавлівський кафедральний костел, ратуша і ін. Тут проводяться різні етнографічні та історичні фестивалі. Це місто було майданчиком зйомки багатьох фільмів.
Екскурсії в Кам’янець – Подільський проводяться нами регулярно, щотижня. Тому запрошуємо Вас в захоплюючу подорож на Поділля!
Поділля і Буковина – території Західної України, географічно охоплюють Вінницьку, Хмельницьку (без північної смуги), південь Тернопільської, північ Одеської, частина Чернівецької областей, а також невеликі прилеглі території Черкаської, Кіровоградської та Житомирської областей. З точки зору туризму регіон багатий історико-археологічними і природними об’єктами. Найвідоміші – Хотинська фортеця, Чернівецький Оперний театр, міська ратуша в Чернівцях, будівля Чернівецького університету, Кафедральний Миколаївський собор, прозваний п’яною церквою, Старообрядницький храм в Білій Криниці, Кам’янець-Подільська Стара фортеця, Подільські Товтри, Бакотський монастир, Дністровський каньйон і багато інших …
Ми пропонуємо відвідати разом з нами ці чудові місця в наших турах і екскурсіях по Укаїни на Поділлі та Буковину. Перелік турів Ви бачите на цій сторінці .
Перевагою екскурсій на Поділля є близька відстань до Києва. Для того, щоб зануритися в середньовічну славну історію цього краю та побачити і відчути могутність фортифікаційних споруд, необов’язково мандрувати в Галичину, Карпати чи Закарпаття. Досить від’їхати на 300-400 км від столиці до верхів’їв Південного Бугу на північ Поділля – і насолоджуйтеся історією! Родзинкою наших турів на Поділля та Буковину є екскурсії по замкам України: стара фортеця в Кам’янці-Подільському, Хотинська фортеця, Бакотський монастир і ін .
Національний природний парк «Подільські Товтри» – за площею є найбільшим парком України. Загальна площа парку становить 261316 га.
Придністров’я – чудовий район для туризму і відпочинку, який зачаровує своїми мальовничими панорамами і здоровим кліматом.
Дністровський каньйон цінний насамперед своєю красою, унікальний за своєю привабливістю. На території знаходяться близько 50 великих і малих відомих печер. Серед них – одні з найдовших у світі: печера Озерна (134 км) і печера Оптимістична (240,5 км).
Вартість турів на Поділля та Буковину від компанії “ЕтноСвіт” є однією з найнижчих серед туристичних фірм, що займаються цим напрямком. Це пов’язано з розумінням нинішньої економічної ситуації в країні, а також з тим, що ми робимо акцент не на збагачення за рахунок високої ціни, а на прибуток від кількості проданих турів, не знижуючи при цьому рівень якості !
ПРИЄМНОГО ВІДПОЧИНКУ!
– одна з найвидатніших пам’яток фортифікаційного мистецтва України. Входить до складу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Зараз частіше вживається назва “Старий замок”, хоча формально ця фортеця була замком (резиденцією феодала) лише на самому початку свого існування, при князях Корятовичах (Корятовича). Потужний оборонний вузол на в’їзді в місто по головній дорозі через міст над вузьким перешийком каньйону Смотрича був споруджений в XVI ст. на основі давньоруських укріплень XI-XII ст. Стара фортеця складається з 11 веж: Папська (Кармалюкова), Ковпак, Тенчінська, Ляшська (Білла), Денна, Нова (Велика) Західна, Мала Західна, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронська вежа, Нова Східна. Вежі з’єднані оборонними стінами, на території розташовані казарми і облоговий колодязь. Найдавніша з веж – Денна (можливо, побудована на фундаментах римських укріплень). У XVII ст. були прибудовані земляні бастіони Нової фортеці, яка ефективніше протистояла вогню артилерії. Міць кам’яних укріплень вражала сучасників. Крилатою стала фраза турецького хана Османа, який 1621 р підійшов до стін фортеці і запитав, хто її так зміцнив. “Сам Бог”, – відповіли хану. “Тоді нехай Бог її і бере”, – відповів Осман, відводячи свої війська. Однак в 1672 р Кам’янець-Подільський все-таки був узятий приступом турецькою армією султана Магомета IV і козаками П. Дорошенка. У західному бастіоні фортеці реконструйована сцена оборони, якою керував М. Потоцький і під час якої загинув М. Володиєвський. З Старої фортеці тричі втікав з ув`язнення народний герой Устим Кармалюк. Папська вежа, в якій він утримувався, з тих пір носить його ім’я, в ній влаштована експозиція. У східному бастіоні розміщено експозицію легкого метальної зброї. Проводяться нічні екскурсії. Стара фортеця часто служить декораціями численних фестивалів і історичних реконструкцій.
Будівлю польського магістрату було побудовано в центрі Кам’янця-Подільського після надання місту Магдебурзького права в 1374 р. Ратуша Кам’янця-Подільського вважається найстарішою в Україні. Це основна громадянська споруда Старого міста. Складається з двоповерхової будівлі ради і восьмиярусної годинникової вежі. Спочатку будівля була готичною, але з часом на неї нашарувалися найрізноманітніші архітектурні стилі. У розчищеній частині багаторівневих підвалів відкритий музей “Суд середньовічного Кам’янця” з експозицією знарядь тортур. На першому поверсі розташовано недороге кафе “Ратуша”. На другому поверсі розміщений Музей історії магдебурзького права і Музей грошей.
– унікальна гідротехнічна фортифікаційна споруда в Кам’янці-Подільському, що служила одночасно міськими воротами, оборонною вежею та греблею. У будівництві брав участь відомий військовий інженер І. Претвич, який в той час проводив реконструкцію Кам’янець-Подільської фортеці. Комплекс Польської брами складався з п’яти веж по обидва боки річки Смотрич і стіни-дамби, яка перетинала каньйон. У звичайний час дамба тримала високий рівень води на річці вище міста. У разі небезпеки вода через шлюзи запускалася в каньйон, який був замкнений розташованими нижче за течією Російськими воротами, і рівень річки піднімався, створюючи водну перешкоду нападаючим. До кін. XVII ст. часті повені зруйнували дамбу, але Надврантна, Наскальна, Прибережна вежі і Барбакан збереглися до наших днів. У XIX ст. їх передали ковалям, і з тих пір їх називають ковальських вежами. На іншому березі річки видно Настінну башту, яка перебуває зараз на приватній території. Від Польської брами можна піднятися до Петропавлівського костелу по сходам Фаренгольца.
– головна культова споруда Старого міста. Петропавлівський костел побудований чернечим орденом домініканців, які з’явилися в Кам’янці-Подільському в XIV в. Споруду мурованого костелу в 1502-17 рр. приписують єпископові Я. Бучацькому. Під час турецького панування (1672-99 рр.) Храм використовувався в якості головної мечеті, до нього був прибудований 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно з мирним договором, мінарет був збережений, але зверху була встановлена позолочена статуя Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел в Кам’янці-Подільському – єдиний в світі християнський храм з мінаретом. У ньому зберігається чудовий скульптурний надгробок 21-річної Лаури Пшездецької, роботи В. Бродського (1874 р). Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет і померла. За два роки на замовлення невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорботний ангел вже опустив згаслий факел, а недочитана книга відкрита на 21-й сторінці. Скульптуру часто називають “Сплячої царівною”. У двір Петропавлівського костелу веде пишна Тріумфальна арка (1781 г.) в честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа. Екскурсії проводяться у вільний від богослужінь час.
Руїни величезного Вірменського собору Св. Миколая навіть в нинішньому стані вражають витонченістю фрагментів огорожі і монументальністю дзвіниці. Храм розташований в центрі кварталу, де з XIV в. жили кам’янець-подільські вірмени. Перша дерев’яна вірменська церква була побудована в 1395 р, а в камені її відбудували в 1495 р. Споруджена в 1555 р дзвіниця з бійницями і чотирма оглядовими вежами нагорі схожа на оборонну вежу. Після турецької окупації Кам’янця-Подільського храм відновили тільки в 1767 р – вже як католицький костел. Це був величний храм візантійської архітектури з восьмигранним куполом і критими галереями по периметру. У 1930-х рр. храм був підірваний. Зараз в збереженій дзвіниці розміщена маленька каплиця, якою користуються парафіяни Вірменської апостольської церкви. Планується відновлення собору.
Замковий міст, що з’єднує Старе місто з фортецею, на вигляд виглядає як суцільна кам’яна стіна, проте насправді являє собою своєрідний саркофаг, у якому всередині більш раннє спорудження. За однією з версій, в основі нинішнього моста знаходиться споруда римської епохи. Спочатку Замковий міст був арочним. Він побудований над каньйоном Смотрича в тому місці, де петля річки утворює тонкий скелястий перешийок, що відокремлює Старе місто від материка. Кажуть, що це єдиний в світі міст, побудований уздовж, а не поперек русла річки. Нинішній вигляд Замковий міст знайшов в XVII ст., коли Кам’янець-Подільський захопили турки. Вони перебудували міст, використавши камінь від розібраного монастиря Босих Кармелітів. З тих пір його часто називають Турецьким мостом. З боку міста збереглися потужні оборонні споруди Міських воріт (XVI-XVIII ст.), а також Вірменський бастіон (XVI-XVII ст.). У приміщенні каземату-лабораторії працює кафе.
розташований в найвищій точці Старого міста, вважається одним з найдавніших храмів Кам’янця-Подільського. Оспіваний поетами як “Перлина Поділля”, найпрекрасніший храм краю. Вперше монастир домініканців в Кам’янці-Подільському згадується в 1372 р. Костел був дерев’яним, і в 1420 році він згорів дотла. Нове життя монастирю в XVI ст. дав рід Потоцьких, які опікувалися домініканцями. За часів турецького панування костел перебудували під мечеть на честь улюбленої дружини султана Хасекі – Рабії Гюль-Нуш. У ньому встановили білокам’яний мусульманський амвон, що зберігся до наших днів. Повна реставрація костьолу Св. Миколая була закінчена в 1754 р на кошти М. Ф. Потоцького. На фасаді можна бачити герб “Пилява” роду Потоцьких та скульптуру “Пес з факелом” (домініканці називали себе “пси Господні”). Зліва до костелу прибудований двоповерховий будинок, в якому жив Потоцький. В даний час належить католицькому ордену Паулінів (Братство Св. Павла Першого Пустельника), триває реставрація.
Відділ старожитностей (археології) Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника розташований в колишньому палаці вірменського єпископа, який був закладений ще в ХV ст. як торговий дім. Після турецької навали в будинку оселився комендант Кам’янця-Подільського Ян де Вітте. В основу археологічної експозиції покладена колекція старожитностей, яку почали збирати ще в XIX в. У залах музею відтворено житло прадавньої людини, виставлені старовинні знаряддя праці, предмети побуту людей, що населяли Поділля з найдавніших часів до хрещення Русі. У внутрішньому дворі знаходиться лапідарій язичницьких ідолів.
– один з ключових вузлів оборонної системи Старого міста Кам’янця-Подільського. Відносяться до найдавніших оборонних споруд міста. Ворота закривали в’їзд в Кам’янець через Турецький міст з боку Старої фортеці. Комплекс Міських воріт перебудував в 1746 р військовий інженер X. Дальке. В’їзд до міста здійснювався через Надбрамну вежу, в приміщенні якої зараз працює маленьке кафе. Нинішній проїзд прорубаний в оборонному мурі. З протилежного боку знаходиться каземат-лабораторія для випробування пороху, який вироблявся на порохових млинах на р. Смотрич. Зараз в комплексі лабораторії розміщений ресторан “Під брамою”. Трохи вище воріт розташований вірменський бастіон – потужна шестигранна споруда з великими амбразурами, побудована під керівництвом військового інженера Камілуса. З оглядового майданчика над лабораторією відкривається класичний вид на Стару фортецю.
– найбільша оборонна споруда фортифікаційної системи Кам’янця-Подільського. Є верхньою частиною комплексу Польської брами – одного з трьох в’їздів в Старе місто. Мала велике фортифікаційне значення, тому що пологий берег річки Смотрич в цьому місці полегшував ворогам штурм. Вежа на місці стародавніх міських воріт була побудована в 1564-85 рр. на кошти польського короля Стефана Баторія, за що і отримала його ім’я. Після ремонту вежі в XVII в. ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською. За легендою, в 1711 р під час відвідин Кам’янця-Подільського у російського царя Петра I, який проходив через ворота вежі, з його голови вітром зірвало капелюх, після чого вежу стали називати Вітряна брама. У 1780-х рр., за часів короля Станіслава Августа, комендант Кам’янець-Подільської фортеці Ян де Вітте добудував вежу до семи ярусів і прилаштував прямокутний корпус. Збереглися багато елементів декору.