Тури, екскурсії в Кам’янець-Подільський із Києва зі Львова
0.00 (0%) 0 votes

Home → тури УкраїноюПоділля і Буковина → екскурсії в Кам’янець-Подільський


Тури, екскурсії в Кам’янець-Подільський

Пропонуємо Вашій увазі тури в Кам’янець-Подільський, Хотин, Бакоту, Чернівці.

Кам’янець-Подільський сам по собі є містом-музеєм, але Стара фортеця – це родзинка всього архітектурного комплексу міста. Її особливістю є те, що час, фактично, не змінив первісний вигляд фортеці. Побувавши з нами в Кам’янці-Подільському, Ви повною мірою насолодитеся красою старовинної фортеці, яка по праву є одним з найкрасивіших пам’яток архітектури України. У Кам’янці-Подільському знаходяться численні історико-архітектурні пам’ятники – Кам’янець-Подільський замок, Національний історико-архітектурний заповідник, Петропавлівський кафедральний костел, ратуша і ін. Тут проводяться різні етнографічні та історичні фестивалі. Це місто було майданчиком зйомки багатьох фільмів.
Екскурсії в Кам’янець – Подільський проводяться нами регулярно, щотижня. Тому запрошуємо Вас в захоплюючу подорож на Поділля!



 

Екскурсії по Україні на Поділля і Буковину

тури в Кам’янець-Подільський, Хотин, Бакоту, ЧернівціПоділля і Буковина – території Західної України, географічно охоплюють Вінницьку, Хмельницьку (без північної смуги), південь Тернопільської, північ Одеської, частина Чернівецької областей, а також невеликі прилеглі території Черкаської, Кіровоградської та Житомирської областей. З точки зору туризму регіон багатий історико-археологічними і природними об’єктами. Найвідоміші – Хотинська фортеця, Чернівецький Оперний театр, міська ратуша в Чернівцях, будівля Чернівецького університету, Кафедральний Миколаївський собор, прозваний п’яною церквою, Старообрядницький храм в Білій Криниці, Кам’янець-Подільська Стара фортеця, Подільські Товтри, Бакотський монастир, Дністровський каньйон і багато інших …
Ми пропонуємо відвідати разом з нами ці чудові місця в наших турах і екскурсіях по Укаїни на Поділлі та Буковину. Перелік турів Ви бачите на цій сторінці .


замки України

кам`янець-подільський замокПеревагою екскурсій на Поділля є близька відстань до Києва. Для того, щоб зануритися в середньовічну славну історію цього краю та побачити і відчути могутність фортифікаційних споруд, необов’язково мандрувати в Галичину, Карпати чи Закарпаття. Досить від’їхати на 300-400 км від столиці до верхів’їв Південного Бугу на північ Поділля – і насолоджуйтеся історією! Родзинкою наших турів на Поділля та Буковину є екскурсії по замкам України: стара фортеця в Кам’янці-Подільському, Хотинська фортеця, Бакотський монастир і ін .


Подільські Товтри та Дністровський каньйон

печера КришталеваНаціональний природний парк «Подільські Товтри» – за площею є найбільшим парком України. Загальна площа парку становить 261316 га.

Придністров’я – чудовий район для туризму і відпочинку, який зачаровує своїми мальовничими панорамами і здоровим кліматом.

Дністровський каньйон цінний насамперед своєю красою, унікальний за своєю привабливістю. На території знаходяться близько 50 великих і малих відомих печер. Серед них – одні з найдовших у світі: печера Озерна (134 км) і печера Оптимістична (240,5 км).


Тури на Поділлі та Буковину – ціна

Вартість турів на Поділля та Буковину від компанії “ЕтноСвіт” є однією з найнижчих серед туристичних фірм, що займаються цим напрямком. Це пов’язано з розумінням нинішньої економічної ситуації в країні, а також з тим, що ми робимо акцент не на збагачення за рахунок високої ціни, а на прибуток від кількості проданих турів, не знижуючи при цьому рівень якості !

ПРИЄМНОГО ВІДПОЧИНКУ!


 

Кам’янець-Подільський, пам’ятки:

Стара фортеця Кам’янця-Подільського

– одна з найвидатніших пам’яток фортифікаційного мистецтва України. Входить до складу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Зараз частіше вживається назва “Старий замок”, хоча формально ця фортеця була замком (резиденцією феодала) лише на самому початку свого існування, при князях Корятовичах (Корятовича). Потужний оборонний вузол на в’їзді в місто по головній дорозі через міст над вузьким перешийком каньйону Смотрича був споруджений в XVI ст. на основі давньоруських укріплень XI-XII ст. Стара фортеця складається з 11 веж: Папська (Кармалюкова), Ковпак, Тенчінська, Ляшська (Білла), Денна, Нова (Велика) Західна, Мала Західна, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронська вежа, Нова Східна. Вежі з’єднані оборонними стінами, на території розташовані казарми і облоговий колодязь. Найдавніша з веж – Денна (можливо, побудована на фундаментах римських укріплень). У XVII ст. були прибудовані земляні бастіони Нової фортеці, яка ефективніше протистояла вогню артилерії. Міць кам’яних укріплень вражала сучасників. Крилатою стала фраза турецького хана Османа, який 1621 р підійшов до стін фортеці і запитав, хто її так зміцнив. “Сам Бог”, – відповіли хану. “Тоді нехай Бог її і бере”, – відповів Осман, відводячи свої війська. Однак в 1672 р Кам’янець-Подільський все-таки був узятий приступом турецькою армією султана Магомета IV і козаками П. Дорошенка. У західному бастіоні фортеці реконструйована сцена оборони, якою керував М. Потоцький і під час якої загинув М. Володиєвський. З Старої фортеці тричі втікав з ув`язнення народний герой Устим Кармалюк. Папська вежа, в якій він утримувався, з тих пір носить його ім’я, в ній влаштована експозиція. У східному бастіоні розміщено експозицію легкого метальної зброї. Проводяться нічні екскурсії. Стара фортеця часто служить декораціями численних фестивалів і історичних реконструкцій.

Ратуша Кам’янця-Подільського

Будівлю польського магістрату було побудовано в центрі Кам’янця-Подільського після надання місту Магдебурзького права в 1374 р. Ратуша Кам’янця-Подільського вважається найстарішою в Україні. Це основна громадянська споруда Старого міста. Складається з двоповерхової будівлі ради і восьмиярусної годинникової вежі. Спочатку будівля була готичною, але з часом на неї нашарувалися найрізноманітніші архітектурні стилі. У розчищеній частині багаторівневих підвалів відкритий музей “Суд середньовічного Кам’янця” з експозицією знарядь тортур. На першому поверсі розташовано недороге кафе “Ратуша”. На другому поверсі розміщений Музей історії магдебурзького права і Музей грошей.

Польські ворота (брама)

– унікальна гідротехнічна фортифікаційна споруда в Кам’янці-Подільському, що служила одночасно міськими воротами, оборонною вежею та греблею. У будівництві брав участь відомий військовий інженер І. Претвич, який в той час проводив реконструкцію Кам’янець-Подільської фортеці. Комплекс Польської брами складався з п’яти веж по обидва боки річки Смотрич і стіни-дамби, яка перетинала каньйон. У звичайний час дамба тримала високий рівень води на річці вище міста. У разі небезпеки вода через шлюзи запускалася в каньйон, який був замкнений розташованими нижче за течією Російськими воротами, і рівень річки піднімався, створюючи водну перешкоду нападаючим. До кін. XVII ст. часті повені зруйнували дамбу, але Надврантна, Наскальна, Прибережна вежі і Барбакан збереглися до наших днів. У XIX ст. їх передали ковалям, і з тих пір їх називають ковальських вежами. На іншому березі річки видно Настінну башту, яка перебуває зараз на приватній території. Від Польської брами можна піднятися до Петропавлівського костелу по сходам Фаренгольца.

Кафедральний костел Петра і Павла

– головна культова споруда Старого міста. Петропавлівський костел побудований чернечим орденом домініканців, які з’явилися в Кам’янці-Подільському в XIV в. Споруду мурованого костелу в 1502-17 рр. приписують єпископові Я. Бучацькому. Під час турецького панування (1672-99 рр.) Храм використовувався в якості головної мечеті, до нього був прибудований 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно з мирним договором, мінарет був збережений, але зверху була встановлена позолочена статуя Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел в Кам’янці-Подільському – єдиний в світі християнський храм з мінаретом. У ньому зберігається чудовий скульптурний надгробок 21-річної Лаури Пшездецької, роботи В. Бродського (1874 р). Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет і померла. За два роки на замовлення невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорботний ангел вже опустив згаслий факел, а недочитана книга відкрита на 21-й сторінці. Скульптуру часто називають “Сплячої царівною”. У двір Петропавлівського костелу веде пишна Тріумфальна арка (1781 г.) в честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа. Екскурсії проводяться у вільний від богослужінь час.

Костел св. Миколая (Вірменський собор)

Руїни величезного Вірменського собору Св. Миколая навіть в нинішньому стані вражають витонченістю фрагментів огорожі і монументальністю дзвіниці. Храм розташований в центрі кварталу, де з XIV в. жили кам’янець-подільські вірмени. Перша дерев’яна вірменська церква була побудована в 1395 р, а в камені її відбудували в 1495 р. Споруджена в 1555 р дзвіниця з бійницями і чотирма оглядовими вежами нагорі схожа на оборонну вежу. Після турецької окупації Кам’янця-Подільського храм відновили тільки в 1767 р – вже як католицький костел. Це був величний храм візантійської архітектури з восьмигранним куполом і критими галереями по периметру. У 1930-х рр. храм був підірваний. Зараз в збереженій дзвіниці розміщена маленька каплиця, якою користуються парафіяни Вірменської апостольської церкви. Планується відновлення собору.

Замковий (Турецький) міст

Замковий міст, що з’єднує Старе місто з фортецею, на вигляд виглядає як суцільна кам’яна стіна, проте насправді являє собою своєрідний саркофаг, у якому всередині більш раннє спорудження. За однією з версій, в основі нинішнього моста знаходиться споруда римської епохи. Спочатку Замковий міст був арочним. Він побудований над каньйоном Смотрича в тому місці, де петля річки утворює тонкий скелястий перешийок, що відокремлює Старе місто від материка. Кажуть, що це єдиний в світі міст, побудований уздовж, а не поперек русла річки. Нинішній вигляд Замковий міст знайшов в XVII ст., коли Кам’янець-Подільський захопили турки. Вони перебудували міст, використавши камінь від розібраного монастиря Босих Кармелітів. З тих пір його часто називають Турецьким мостом. З боку міста збереглися потужні оборонні споруди Міських воріт (XVI-XVIII ст.), а також Вірменський бастіон (XVI-XVII ст.). У приміщенні каземату-лабораторії працює кафе.

Домініканський костел Св. Миколая

розташований в найвищій точці Старого міста, вважається одним з найдавніших храмів Кам’янця-Подільського. Оспіваний поетами як “Перлина Поділля”, найпрекрасніший храм краю. Вперше монастир домініканців в Кам’янці-Подільському згадується в 1372 р. Костел був дерев’яним, і в 1420 році він згорів дотла. Нове життя монастирю в XVI ст. дав рід Потоцьких, які опікувалися домініканцями. За часів турецького панування костел перебудували під мечеть на честь улюбленої дружини султана Хасекі – Рабії Гюль-Нуш. У ньому встановили білокам’яний мусульманський амвон, що зберігся до наших днів. Повна реставрація костьолу Св. Миколая була закінчена в 1754 р на кошти М. Ф. Потоцького. На фасаді можна бачити герб “Пилява” роду Потоцьких та скульптуру “Пес з факелом” (домініканці називали себе “пси Господні”). Зліва до костелу прибудований двоповерховий будинок, в якому жив Потоцький. В даний час належить католицькому ордену Паулінів (Братство Св. Павла Першого Пустельника), триває реставрація.

Кам’янець-Подільський історичний музей (відділ старожитностей)

Відділ старожитностей (археології) Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника розташований в колишньому палаці вірменського єпископа, який був закладений ще в ХV ст. як торговий дім. Після турецької навали в будинку оселився комендант Кам’янця-Подільського Ян де Вітте. В основу археологічної експозиції покладена колекція старожитностей, яку почали збирати ще в XIX в. У залах музею відтворено житло прадавньої людини, виставлені старовинні знаряддя праці, предмети побуту людей, що населяли Поділля з найдавніших часів до хрещення Русі. У внутрішньому дворі знаходиться лапідарій язичницьких ідолів.

Головні міські ворота (брама)

– один з ключових вузлів оборонної системи Старого міста Кам’янця-Подільського. Відносяться до найдавніших оборонних споруд міста. Ворота закривали в’їзд в Кам’янець через Турецький міст з боку Старої фортеці. Комплекс Міських воріт перебудував в 1746 р військовий інженер X. Дальке. В’їзд до міста здійснювався через Надбрамну вежу, в приміщенні якої зараз працює маленьке кафе. Нинішній проїзд прорубаний в оборонному мурі. З протилежного боку знаходиться каземат-лабораторія для випробування пороху, який вироблявся на порохових млинах на р. Смотрич. Зараз в комплексі лабораторії розміщений ресторан “Під брамою”. Трохи вище воріт розташований вірменський бастіон – потужна шестигранна споруда з великими амбразурами, побудована під керівництвом військового інженера Камілуса. З оглядового майданчика над лабораторією відкривається класичний вид на Стару фортецю.

Семиярусна вежа Стефана Баторія (Кушнірська)

– найбільша оборонна споруда фортифікаційної системи Кам’янця-Подільського. Є верхньою частиною комплексу Польської брами – одного з трьох в’їздів в Старе місто. Мала велике фортифікаційне значення, тому що пологий берег річки Смотрич в цьому місці полегшував ворогам штурм. Вежа на місці стародавніх міських воріт була побудована в 1564-85 рр. на кошти польського короля Стефана Баторія, за що і отримала його ім’я. Після ремонту вежі в XVII в. ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською. За легендою, в 1711 р під час відвідин Кам’янця-Подільського у російського царя Петра I, який проходив через ворота вежі, з його голови вітром зірвало капелюх, після чого вежу стали називати Вітряна брама. У 1780-х рр., за часів короля Станіслава Августа, комендант Кам’янець-Подільської фортеці Ян де Вітте добудував вежу до семи ярусів і прилаштував прямокутний корпус. Збереглися багато елементів декору.


UA-60304388-1