Манявський скит (манявський монастир) називають українським Афоном. Його відвідують відомі та звичайні люди, вихваляють письменники та поети. Манявський скит упродовж багатьох століть з моменту свого заснування залишається однією з найвідоміших обителів України, його відвідування вразить усіх, хто цікавиться давніми святими місцями.
Манявський скит – український Афон – історія
Багато століть тому, коли слов’янський світ перебував під гнітом татаро-монгольських орд, рятуючись від варварів, сюди дісталося кілька ченців із Києво-Печерської Лаври. З собою у ченців була вода з лаврської криниці, і, подорожуючи, вони шукали місце, де вода мала б ту саму вагу та смак, що в їхній рідній обителі. Тільки на території, де нині знаходиться Манява, знайшли ченці таке джерело – воно бив у печері, вкритій кам’яним склепінням, загубленим серед густого лісу. У цій печері й вирішили влаштуватися ченці, і їхня духовна спадщина згодом стала величезним внеском у створення Манявського скиту – саме вони відкрили це місце православному світу. Чоловічий монастир був утворений за 850 метрів від Блаженного каменю, де й сьогодні б’є джерело, води якого, за переказами, лікують від будь-яких хвороб.
Манявський скит було засновано 1606 року вихідцем з Афона, ченцем, іконописцем, письменником Іовом (Іваном) Княгиницьким. Оселившись тут, він незабаром зібрав навколо себе таких самих служителів Слова Божого, разом з якими вони й заснували монастир. У 1612 році була побудована перша дерев’яна церква, в 1619 – більша Воздвиженська церква, в 1621 році територію монастиря позначила зведена з трьома оборонними вежами кам’яна стіна, а до кінця першої чверті XVII століття монастир сформувався в тому виді яким можна побачити його сьогодні. Звичайно ж, далеко не всі будівлі дійшли до наших днів у первозданному вигляді – так, з церков збереглася тільки підземна, де сьогодні знаходиться ікона Божої Матері, що кровоточить, а наземні храми були зведені в 80-90-і роки минулого століття на місці зруйнованих, але в повній відповідності до їх початкового вигляду.
Манявський монастир – головна обитель Західної України
Протягом двох століть монастир, який отримав незалежність від місцевих правителів, був головною обителью в Західній Україні, йому підпорядковувалися 556 інших монастирів. Тут було зібрано величезну бібліотеку стародавніх книг (більшість із них сьогодні можна побачити у музеях Львова та Відня), створено шедевр українського живопису – Богородчанський іконостас Іова Кондзелевича (сьогодні знаходиться у Національному музеї Львова). Ченці, яких у роки розквіту монастиря тут проживало двісті людей, чудово володіли багатьма промислами – солеварінням, різблярством, займалися іконописом. Згідно з переказами, володіли ченці ще одним «умінням» – екзорцизмом, також вони займалися лікуванням хвороб за допомогою так званої «чорної хірургії», головним інструментом якої були кліщі, розпечені до червоного. Безумовно, таке стародавнє місце не може не мати своїх загадкових переказів, до найдивовижніших з них можна віднести легенди про те, що тут двічі з’являлася Пресвята Діва Марія.
У 1785 році австрійський уряд розпустив Манявський скит, з тих пір він століттями приходив у запустіння, а його споруди занепадали. Лише у 80-ті роки минулого століття тут було проведено часткову реставрацію, після чого у скиті заснували історико-архітектурний музей, експозиція якого включає знайдені тут старовинні предмети побуту та церковного побуту, була розміщена у 20 приміщеннях. З 1990-х обителі повернули первісну функцію – сьогодні тут діє Православний Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир та проживають 5 ченців.
Служителі завжди раді гостям та охоче розповідають про історію монастиря, проводять екскурсії по обителі, тому відвідування цієї пам’ятки України не викличе жодних труднощів. Подорож до цього святого місця, прогулянка його стародавніми підземними коридорами, споглядання відновлених на стінах веж розписів церковнослов’янською мовою залишать найглибше враження та незабутній спогад про Манявський скит.
Манявський скит блаженний камінь
Манявський Скит також відомий «Блаженним каменем», який на думку віруючих є місцем молитви та очищення від скверни, це перше житло — скит, де поселилися «перші апостоли карпатського Підгір’я». Спочатку ченці жили в лісі зовсім неподалік того місця, де трохи пізніше заснували скит, під величезним каменем, який тепер називають люди «Блаженним Каменем». Відвідуючи Манявський скит обов’язково люди приходять і сюди, це місце вважається святим, здатним до зцілення та очищення від скверни. Блаженний камінь знаходиться майже на кілометровій відстані від мосту на горі Манявці, поряд із монастирським озером. Камінь нагадує велетенську печеру або нішу (заглиблення 10 на 3 м), типове старовинне житло ченців, скит.
Манявский скит видео:
Манявський скит карта:
Радимо відвідати:
Стежка Довбуша | слідами отамана опришків
“Стежка Довбуша” – нетривалий маршрут по лісистих гірських схилах, прекрасний варіант для розваги на першу половину дня, а то й весь день, якщо захочете відхилитися від основного маршруту. Стежка бере свій початок в заповідному урочищі Дрибка, піднімається вгору до скельних масивів і спускається вниз, утворюючи кільце.
Яремче | Івано-Франківська область, Карпати
Яремче – відомий кліматичний і гірськолижний курорт Прикарпаття. Це містечко можна назвати зеленим раєм. Відпочинок в Яремче подарує вам душевний спокій і зміцнить ваш організм. Приїжджайте в цей прекрасний край, вас приємно порадує гостинність природи і жителів Карпат.
Манявський водоспад | Івано-Франківська область
Один із найяскравіших природних скарбів Маняви – це Манявський водоспад, найвищий водоспад українських Карпат і, безумовно, один із наймальовничіших. Для всіх поціновувачів величних природних пейзажів подорож до цієї пам’ятки села стане цікавим досвідом, яка залишить масу позитивних вражень. У висоту Манявський водоспад сягає, за різними джерелами, від 14 до 20 метрів, але одне безперечно – це найвищий водоспад в українських Карпатах.
КОЛОМИЯ – МІСТО ПИСАНОК
Єдиний у світі музей писанки, міська ратуша, унікальний тисовий заказник, прогулянки верхи на конях, смачна шурпа на вогнищі, стометрівка та справжній віденський штрудель… І все це в гуцульському містечку на березі річки Прут – Коломия, що знаходиться в Західній Україні на Прикарпатті. Коломия – одне з найкращих міст на території Прикарпаття і Покуття. Дуже старовинне місто, багате своїми традиціями, культурою, архітектурою, унікальною кухнею, яка залишилась у спадщину від попередніх поколінь. Коломия вперше згадується в 1241 році в Галицько-Волинському літописі.
EtnoSvit