Окрасою Батурина є Палац останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Палац Кирила Розумовського – палладіанський палац, збудований в 1799-1803 роках. Розташований поблизу річки Сейм і включений в комплекс Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”. Для будівництва палацу Розумовський вибрав високий берег Сейму між садом Кочубеїв і зруйнованим гетьманським палацом Мазепи. Це місце в народі було прозвано Теплівка на ім’я управителя гетьманських маєтків, що колись тут жив.
Історія
Припинення будівельних робіт після смерті Кирила Григоровича залишило палац недобудованим. Ніхто з Розумовських ніколи в ньому не жив. Інтер’єри загинули під час пожежі 1824 року. Флігелі стояли “без дахів, без балок, без підлоги, так що, стоячи на землі, можна було бачити через два поверхи небо”. Липовий парк вирубувався і за другу половину XIX століття скоротився вдвічі. У 1840-і рр граф А. К. Толстой оплакував руїни резиденції прадіда. Військове відомство, в розпорядженні якого перебувало володіння, доручило турботи про нього Шостківському пороховому заводу. Правнук останнього гетьмана, Лев Жемчужников, згадував про відвідини Батурина в середині століття: “Кам’яний палац на високому березі Сейму стояв, сумно руйнуючись. Підлоги і стелі провалилися, в вікна вільно літали птиці; всередині будинку росли дерева; двір заріс травою і чагарником, а над дахом, що руйнується, кричало гайвороння “.
До початку XX століття Палац Кирила Розумовського майже зовсім позбувся даху. Кожен відвідувач вважав своїм обов’язком забрати на пам’ять якийсь фрагмент чудового ліплення. Починаючи з 1870-х років місцеві жителі розібрали майже весь паркет, за яким в хід “пішли кахлі, а потім все металеве”, так що “створився особливий рід контрабанди: ночами взимку обивателі з ручними санчатами прямували до замку, обривали залізо, висмикували болти зі стін і колон, розхитуючи таким чином ці останні “.
У 1907 році з ініціативи Г. К. Лукомського “Товариства захисту і збереження в Росії пам’яток мистецтва та старовини” направило в Батурин архітектора А. Білогруда для обмірів головного корпусу. Білогруд підготував проект відновлення покрівлі та реставрації покинутої будівлі, який і був частково здійснений в 1911-13 роках на кошти графа Камілла Розумовського. Тоді ж між істориками архітектури виникла полеміка про авторство проекту цього “маловідомого і таємничого”, за словами Лукомського, пам’ятника; крім Камерона, називалися імена Квасова і Рінальді. Питання про автора проекту не закрите до теперішнього часу.
На серпень 1923 р палац знову згорів, після чого флігелі були розібрані. У повоєнний час зокрема, в 1967 році кілька разів ремонтувався. Проте під кінець XX століття унікальний для України пам’ятник петербурзького класицизму перебував в напівзруйнованому стані, від парку практично нічого не залишилося.
Відродження історичної пам’ятки
Відновлено Палац Кирила Розумовського на початку XXI століття за дорученням тодішнього Президента України В. Ющенко. На першому поверсі – експозиція, присвячена гетьманській столиці; інтер’єри другого поверху відтворені зі збережених в Петербурзі аналогів. Сьогодні в палаці налічується 55 кімнат. Тут зібрана значна колекція портретів гетьманів, які були передані сюди з Львівської галереї. На території комплексу, крім палацу, розташовані два флігелі і парк. Будівля палацу налічує три поверхи. З одного боку знаходиться лоджія, протилежний фасад прикрашає балкон.
І до сьогодні палац Розумовського є перлиною Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Обрамлений розкішною парковою зоною, прикрашений барельєфними колонами, він велично здіймається над зеленим ансамблем алей та екзотичних дерев. Вражає “Антична” зала, зачаровують красою старинні канделябри, мармуровий камін та античний годинник-трійця. Палацова каплиця не має рівних по красі, унікальний вівтар з чудотворними іконами в різьблених кіотах викликає в душі хвилю благоговіння.
Палац Кирила Розумовського на мапі:
Радимо відвідати:
Батурин гетьманська столиця | Історія
Понад пів століття столицею козацької держави на Лівобережній Україні був Батурин. Місто розташоване в Чернігівській області. На високому лівому березі річки Сейм. Високі кручі тераси берегу Сейму та сама річка були природними укріпленнями міста. Найбільшого розквіту Батурин досяг за гетьманування Івана Мазепи з 1687 до 1708 року. Піднесення міста було різко підірвано під час Північної війни між Швецію і Росією. Лише 1750 року стараннями останнього гетьмана Кирила Розумовського до Батурина повернулась гетьманська резиденція і місто почало оживати. Зараз це селище міського типу з населенням 4 000 мешканців.
Козелець – селище міського типу, Чернігівська область
Козелець – цікаве місце для туриста, багате на визначні історичні та архітектурні пам’ятки. Козелець відомий визначними пам’ятками архітектури, пов’язаними з родиною Розумовських. Серед них собор Різдва Богородиці, що є однією з найвизначніших пам’яток української барокової архітектури. Водночас із Собором була збудована чотирьох’ярусна дзвіниця, що й нині є висотною домінантою Козельця, своєрідним маяком на трасі Київ – Чернігів.
Собор Різдва Богородиці у Козельці, Чернігівська область
Собор Різдва Пресвятої Богородиці в Козельці – дивовижної краси бароковий храм з фантастичною енергетикою, один з найкращих в Україні. В цю церкву хочеться повертатися ще і ще раз – вона ніби пронизана диханням Святого Духа. Вважається, що Різдвяний собор – це завершальний акорд епохи українського бароко, остання в історії України церква цього стилю. Храм має статус пам’ятки архітектури національного значення.
Палац Кирила Розумовського | Батурин, Чернігівщина
Окрасою Батурина є Палац останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Палац Розумовського – палладіанський палац, збудований в 1799-1803 роках. Розташований поблизу річки Сейм і включений в комплекс Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”. Для будівництва палацу Розумовський вибрав високий берег Сейму між садом Кочубеїв і зруйнованим гетьманським палацом Мазепи.
Будинок генерального судді і парк Кочубея | Батурин
Єдина споруда, що вистояла після захоплення Батурина російським військом, будинок генерального суду лівобережної України. Будинок Кочубея в Батурині – цегляний одноповерховий будинок з двокамерним підвалом, був споруджений за гетьмана Дем’яна Многогрішного. У підвалі, з якого підземний хід вів до батуринської фортеці, було розміщено кімнату слідства і камеру тортур.
Цитадель Батуринської фортеці | Чернігівщина
Історія міста розпочинається зі зведення Батуринської фортеці на початку XVII століття. У долині річки Сейм Батуринська цитадель була останнім опорним пунктом і найбільш укріпленою частиною фортеці. З 1669 року цитадель батуринської фортеці була представництвом великих вождів української нації – Демяна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи та Кирила Розумовського. Нині Цитадель Батуринської фортеці – це культурна композиція, яка входить до складу Національного історико-культурного музею-заповідника «Гетьманська столиця».
EtnoSvit