По дорозі за історичними скарбами вас зустріне мальовниче селище Чинадійово, омите прозорою річкою Латорицею. Прикрасою та гордістю селища є романтичний замок Сент-Міклош, побудований в ХV ст. бароном Перені. Чинадіївський замок – це архітектурна знахідка, споруджена в стилі фортифікаційнийного замку, вражає своєю величністю та унікальністю. Дивує туристів товщиною стін з метр, таємними підвалами-ходами, непідступними триярусними вежами. Замок кохання розповість свою таємницю допитливим мандрівникам, зачарує красою та пишністю. Одне із незвичайних місць, де обов’язково треба побувати кожному.
Сент-Міклош, з угорської – Святий Миколай. Цю назву замок позичив у містечка, яке власне колись так і називалось. Звів його тут знаменитий угорський воєвода барон Перені – родове помістя а заразом і стратегічний форт. Тепер тут хазяйнує художник – литовець за походженням з українською душею. Дванадцять років тому Йосип Бартош закохався у це місце і взяв замок в оренду майже руїною, а сьогодні замок Сент-Міклош – це харизматична галерея робіт Йосипа Бартоша…
Туристи та місцеві жителі замок Сент-Міклош ще називають «Замок кохання»
Тут літає дух кохання, в загадковій тиші чути навіть, як б’ються серця Ілони Зріні та Імре Текелі, взяті в полон шалених пристрастей. Нагадує про це таємний хід і затишна спальня Ілони, яка проводила ночі з вродливим графом, на 14 років молодшим від себе. Завдяки драматичній історії та унікальній архітектурі, замок Сент-Міклош став одним із улюблених місць туристів. За романтичними відчуттями сюди приїжджають туристи з різних країн світу. Друге життя подарував унікальній споруді художник-реставратор Йосип Бартош. Сьогодні у романтичному замку проводяться весільні церемонії та літературні вечори.
Замок Сент-Міклош залишився в пам’яті поколінь завдяки історії кохання, яка пережила віки. Любов чарівної княгині до молодого лідера повстанців-куруців стала головною подією, за якою пильно спостерігала уся тодішня західноєвропейська знать. При відвідуванні замку вам неодмінно скажуть: в Мукачівському Ілона Зріні воювала, а в Чинадієвському кохала.
В замку Сент-Міклош відбулося саме велике кохання, яке тільки знало людство
Можна це сміливо сказати. Адже саме тут велика княгиня Ілона Зріні зустріла свою майбутню любов. І ця любов змінила не тільки їхнє особисте життя, а життя цілої країни і, можливо, східної Європи. Кімната, де вони зустрілися, по сьогоднішній день зберігає в собі ті вібрації, які люди відчувають, заходячи в замок. Вони знають, що прийшли в замок кохання, який живе і радується.
Саме тут 8 січня 1682 року відбулася зустріч Ілони Зріні з одним з очільників антиавстрійського повстання графом Імре Текелі. Його візит планувався, як політичні переговори. Княгиня повинна була переконати поводаря бунтарів скласти зброю. Але коли в приймальню до графині увійшов Текелі, тут зустрілись перед усім чоловік і жінка. Після цього розпочався їхній бурхливий роман.
Різниця у 13 років між закоханими абсолютно не відчувалась. Ілона Зріні була надзвичайно вродливою жінкою. У ті часи про графиню писали: шкіра її обличчя немов пелюстки троянд. Крім того вона була дуже освіченою, знала багато іноземних мов та розбиралася у фортифікації. До того ж вона була багатою і нещасливою в першому шлюбі. Подейкують, що її першому чоловікові Ференцу І Ракоці бракувало необхідних на той час рішучості та войовничості. У Імре Текелі вона знайшла всі перераховані риси. То ж не дивно, що віддала своє серце лідерові повстанців.
Граф Імре Текелі на той час був дуже відомим полководцем. Його знала вся Європа. Єдине чого в нього не було – це грошей на армію. Тому вся країна розуміла, якщо гроші і великий полководець об’єднаються, то це буде початок повстання, якого чекала вся Угорщина.
Мукачівський замок став для Ілони Зріні місцем здійснення жіночих мрій і найтрагічніших подій в її житті
Мукачівський замок став для Ілони Зріні місцем здійснення жіночих мрій. Саме тут вона вийшла заміж. Весілля 39-річної Ілони та 25-річного Імре відбулось в Мукачівському замку 15 червня 1682 року. За 8 днів гості з’їли: 10 відгодованих биків, 36 телят, 20 свиней, 80 овець, 4 оленів, 10 козуль, 6 диких кабанів, 2 лані, 8 центнерів риби, 50 центнерів меду і цукру. Випили: 130 бочок червоного, 150 бочок білого вина, 40 бочок пива і 25 малих бочок польської горілки.
Разом з тим Паланок став для Ілони Зріні і місцем чи не найтрагічніших подій в її житті. Початок антиавстрійської боротьби та кількарічна оборона замку, якою вона керувала самостійно. Можливо це зробило її героєм, але позбавило особистого щастя. 27 місяців тривала героїчна оборона Мукачівського замку. І до початку 1688 року він був єдиним непідкореним австрійцями пунктом Трансільванського князівства. Їй довелося витримати облогу замку. Коли замок штурмували дві дванадцятитисячні армії австрійців, Ілона зуміла так організувати оборону, що відомі австрійські генерали ніяк не могли досягти своєї мети. І це викликало надзвичайно велике обурення у Відні, головнокомандуючих постійно міняли.
Непереборну фортецю вдалося взяти лише тільки завдяки зраді коменданта. І тут не обійшлося без романтичних історій. Всьому провиною було його нерозділене кохання до прекрасної володарки замку. Отже він чи то підробив листи до графині від Текелі, чи то отруїв колодязь – словом, Ілона вимушена була капітулювати. Принизлива церемонія капітуляції зображена на картині, яка тепер знаходиться в експозиції Мукачівського замку. Ілону судили за державну зраду, відібрали дітей, постригли в черниці. А через пару років виміняли на одного австрійського генерала, який був у полоні у турків.
Ілона Зріні доживала вік разом з Текелі в Ізмірі, недалеко від Стамбула.
Там у них був палац і прислуга. Всім цим забезпечив графиню султан Махмуд IV. У Туреччині Зріні та Текелі пробували народити дітей, адже спадкоємців у них так і не було. Під час облоги замку в неї стався викидень – впала на живіт після гарматного залпу. А в 52 роки знову завагітніла, але нащадку від цього палкого кохання все ж не судилося з’явитися на світ. Вона втратила і другу ненароджену дитину. Ілона померла першою у 1703 році у віці 60 років. А через два місяці за нею пішов із життя Імре. Через кілька років їх серця перепоховали в Кошіце. Там знаходиться родова опочивальня роду Ракоці.
Кохання Імре Текелі та Ілони Зріні збагатило романтичну історію людства. За словами теперішнього власника замку Сент-Міклош Йосипа Бартоша кімнату, де проводили свої зустрічі закохані планують відреставрувати. І молодята, які одружуватимуться у Сент-Міклоші матимуть змогу провести декілька хвилин у спальні Імре та Ілони. Це підкреслювало б своєрідну пам’ять їхнього союзу.
EtnoSvit