Ужгород найзахідніший і найменший обласний центр України. А ще, чи не єдине місто нашої держави, яке має прямий вихід за кордон – у Словаччину. Потрапити у саме серце Закарпаття легко. Автівкою по міжнародній трасі Київ-Чоп, літаком, прилетівши у міжнародний аеропорт Ужгород, або ж потягом. У маленькому обласному центрі Закарпаття один із найкращих вокзалів України. Ужгород прокидається вмить. Яку саме? Так ніхто чітко і не скаже! Але ж вийдеш у ранкове місто, десь замешкаешся й оглянешся, а на вулиці повно народу. Ужгород прокинувся.
Затишний, неповторний, особливий Ужгород
Розказують, що кава потрапила в Закарпаття від турків, коли край входив у склад угорського королівства. Ужгород уже в той час займав своє поважне місце там, де знаходиться і зараз. Вважається, що Ужгород виник у 893 році і від цієї дати відлічують історію міста й щороку святкують, орієнтуючись на цю дату. Хоча, строго кажучи, під цією датою в жодному документі Ужгород не фігурує. Просто в угорському творі “Діяння угрів”, написаному анонімним автором, згадується, що коли угорські солдати під проводом ханів Алпада й Алмаша проходили через Закарпаття, то вони пройшли повз Ужгород, який на той час уже існував.
Ужгород чітко поділений на дві частини: стару і нову
Оскільки майже навпіл місто перерізає річка Уж, то місцеві ділять Ужгород ще й на право та лівобережний. Ужгород має дуже цікаве розташування передгір’я. Дуже багатий мікроклімат, дуже багато сонця. І крім того Ужгород є затишний за своєю будовою, тому що це не є високі будинки. Як правило будинки котрі бачимо в старій частині міста – це невисокі будинки – одно, двох, максимум триповерхові. І ці будинки творять середовище родинного камерного містечка.
Нова лівобережна частина міста тягнеться до неба багатоповерхівками. Проте камерності аж ніяк не руйнує. Просто вона тут своя – особлива. Ужгород компактно розташувався на 40 квадратних кілометрах. Живе тут немало-небагато майже 120 000 ужгородців. Ужгород постійно лежав на перехресті шляхів, на перехресті різних цивілізацій, різних країн, держав, народів. І тут постійно в такому котлі народному варився етнічний конгломерат – слов’янський, угорський, румунський, чеський, болгарський, німецький, єврейський і багато інших етносів. І це також додало неповторності обличчю Ужгорода. Багатоетнічність – це одна із переваг міста над Ужем. Проявляється це хоча б у тому, що чимало ужгородців вільно володіють трьома а то й чотирма мовами. Близькість кордонів дається в знаки.
Багатонаціональне місто
Ми живемо дружно тому що в наших сім’ях в більшості є різні національності. Тут живе близько 70 національностей. Ми можемо говорити про те, що є повага один до одного.
До неба місто тягнеться храмами: православними, католицькими, протестантськими
І хоча кожна деномінація дотримується своїх законів, самі ужгородці із повагою ставляться до віри один одного. А церкви мирно живуть по сусідству і кожної неділі, чи у святкові дні влаштовують переклик дзвонами один з одним.
Ми святкуємо свята які святкують наприклад і римокатолики та православні греко-католики. Водночас не суперечимо веселим святам від юдеїв, протестантів і так далі. Тому багатоетнічність є всюди – у розмові, у ведені екскурсій. За чим і приїжджають сюди туристи.
Поєднують лівий і правий берег Ужгорода мости
Переходиш пішохідний і потрапляєш в історію… Тутешні екскурсоводи про туристичний Ужгород можуть розказувати з ранку й до вечора. Цікавинок в Ужгороді вистачає. Ужгород приваблює багато в чому завдяки своїй багатій історії, завдяки відмінності від інших частин України своєю европейністю. Розшарування і нашарування культур та етносів робить його дуже привабливим і цікавим для людей, які приїздять сюди.
Архітектура міста над Ужем
Свого часу вулиці Ужгорода стали справжніми декораціями у справжніх фільмах. Архітектура міста над Ужем особлива. Тут у камені застигли цілі епохи і стилі. Серед інших міст України – це одне із найдавніших міст. Тому тут збереглося дуже багато пам’яток, дуже відчутний подих історії, накладання різних шарів історичних. Це як такий листковий пиріг, де наклалися і середньовічні, і раньосередновчні, і пізньосередновічні, ренесансні, барокові епохи. В архітектурі і усьому духові міста це переплелося.
Ужгородський замок
Міста формувалися навколо площі торгівельної, як маємо приклад Львова чи Жовкви. Але Ужгород формувався навколо справді града. І по суті можемо говорити що найстарішою пам’яткою, яка вказує на мистецькі впливи, є Замкова гора. Ужгородський замок одна із найвідоміших туристичних родзинок Закарпаття. Слава князя Любарта, роду Другетів та Міклоша Берчені живе за грізними мурами. Середньовічна фортеця стала серцем Ужгорода та посприяла тому, щоб місто швидко розбудувалося біля надійних захисних мурів Замкової гори.
Добірка міні скульптур
Не так давно в Ужгороді з’явилася ціла добірка міні скульптур, які за кілька років теж стали частиною міста. Здебільшого бронзові статуї окупували поруччя набережних Ужа. Хоча є й винятки: пам’ятник Рошковичу та ліхтарник Дядя Коля. Один ввійшов в історію Ужгорода завдяки мистецтву, інший дарував людям світло. Нові скульптури ужгородці полюбили швидко. Так само як і свою весняну гордість.
Ужгородська сакура
Японську вишню в Ужгород привезли на початку 19 століття чехословацькі фахівці, які відповідали за озеленення новозведеного мікрорайону Галаго. Екзотичне деревце Ужгород полюбило, а ужгородці відповіли йому взаємністю. І от майже сто років рожеве тендітне чудо є брендом цілого міста. Кожен шанобливий ужгородець має у своєму сімейному альбомі фото із сакурою або й навіть цілу колекцію світлин. Магнолія, софора, тюльпанове дерево та багато інших екзотів ужгородців навіть не дивують.
Липова алея
Проте при нагоді кожен скаже, що в Ужгороді є ще одна зелена родзинка. На неї можна милуватися увесь рік. Це найдовша в Європі липова алея. ЇЇ довжина – два кілометри двісті метрів. І що найцікавіше, ця алея виросла на очах багатьох ужгородців. Особливо полюбила алею ужгородська молодь.
Молоде обличчя міста
Близькість набережної із гуртожитком дає про себе знати. Ужгород взагалі по при поважний вік, який перейшов майже в 11 століть, має молоде обличчя. Бо вже давно вважається студентським містом. Ужгородська молодь – непосидюча, запальна, творча. Вона завжди може організуватися і влаштувати велозаїзд містом. Може зробити весілля на весь Ужгород, чи то парад наречених. А може холодними зимовими вечорами зібратися на літературний вечір. Взагалі до мистецтва в Ужгороді особливе ставлення. Щотижня у маленькому місті над Ужем відбуваються виставки, влаштовуються перформанси, проходять вистави та концерти. І тоді серце міста починає битися у такт оплесків, які заколихують стіни лялькового театру, філармонії чи драмтеатру. Камерний хор Кантус, як і багато творчих колективів залишаючись патріотом міста славу про Ужгород несе далеко за межі України.
За багато років діяльністі Кантус побували уже в багатьох країнах світу: Сполучених Штатах, Великобританії, Франції, Італії, Англії, Швейцарії, Німеччині. Тобто в багатьох европейських країнах. В деяких із них гастролюють досить регулярно і бачать світ навколо себе. І бачать реакцію людей з іншої культури, іншої країни, як вони сприймають наше мистецтво, і як вони через наше мистецтво пізнають саме нас.
Протоптали собі шлях за кордон і танцювальні колективи Ужгорода – Венгрія, Чехія, Словакія, Болгарія, Австрія, Італія, Іспанія, Японія. Та де б не були ужгородці, яких би почестей їм не віддавали, вони все одно повертаються в Ужгород. Бо саме тут отримують натхнення творити те, що підкорює цілі зали шанувальників справжнього таланту. Ужгород уже пізнають як фестивальне місто. Місце, де проходять серйозні академічні фестивалі серйозної сучасної музики. Сюди приїздять виконавці, колективи на фестиваль. І це робить життя цікавим і змістовним.
Найкраще темперамент Ужгорода і його бойовий дух можна розгледіти у спорті. В Україні про ужгородську «Говерлу» та гандбольні «Карпати» не чув хіба що зовсім байдужий до спорту. І хоча історія каже, що перші спортивні змагання в Ужгороді проходили с фехтування, сьогодні обласний центр Закарпаття може похвалитися активним спортивним життям, де кожен може вибрати заняття по духу.
Нині все частіше Ужгород називають дверима в Європу
Близькість кордонів дає про себе знати не тільки географічно. Толерантне і працьовите Закарпаття все більше приваблює інвесторів. В Ужгороді завдяки цьому реалізовується чимало інвестиційних проектів. Має чим похвалитися і сам Ужгород – у 80 роки минулого століття місто було потужним індустріальним центром. Тут працювало 20 відомих у Радянському Союзі підприємств. Сьогодні після занепаду промисловість набирає обертів і виходить далеко за межі міста.
Та у постійному пошуку Ужгород не втрачає свого обличчя. Місто живе у розміреному ритмі, його не може порушити ні метушня на вулицях, коли всі поспішають на роботу, ні затори на дорогах у час пік. Бо завжди, у будь-який час доби цей хаос урівноважують острівки кав’ярень, які в Ужгороді на кожному кроці. Тут багатолюдно навіть у розпал робочого дня. І не тому, що людям нічого робити! Просто ужгородці вміють найважливіші справи вирішувати за горнятком кави.
З ароматом кави тут може змагатися хіба що запах спецій, які тутешні господині використовують на повну. Справжнього ужгородця оригінальним смаком вразити непросто. В цьому краї ви зможете зустріти дуже смачні поєднання і багато кухонь – італійську, французьку, японську, венгерську, чеську, українську. Кулінари поєднують все це в одно, тому що дуже люблять експериментувати. Мають дуже свіжі, смачні і біологічно чисті, органічні продукти.
Коли ж у місто приходить осінь вулиці вбирають на повні груди аромат стиглого винограду. А потім винні підвали міста поповнюють свої запаси напоєм богів. Вино взагалі – це дуже особливий напій. І не дивлячись на те, що з давніх давен існує маса реагентних європейських сортів винограду, які дуже розповсюджені в усьому світі, але на Закарпатті кожен сорт має свою закарпатську особливість і неповторний смак. В Ужгороді є славнозвісний бренд міста – Ужгородський коньяк. Він вбирає із соком винограду терпкість землі та тепло сонця. Роками спочиває в надійних обіймах дубових бочок, проходить ретельну перевірку у лабораторії, щоб з вишуканою легкістю потрапити на ваш стіл.
Не так давно у міста з’явився ще й солодкий бренд – торт Ужгород
Солодкий сувенір гості Ужгорода розвозять у різні куточки України. Та на смак справжній Ужгород потрібно куштувати тут – на лівому та правому берегах Ужа. Достатньо провести в Ужгороді бодай день, щоб закохатися по вуха у найзахідніший, маленький, затишний куточок України. Та як тільки подумаєш, що збагнув у чому секрет аури Ужгорода – місто запалить перші вогні і за якусь мить перетвориться в інший, ще загадковіший Ужгород.
EtnoSvit