На що треба звернути увагу туристам, громадянам, котрі по тим чи іншим причинам не мають вакцину/сертифікату – або ж не бажають вакцинуватись.
Туристична агенція не має нічого проти “Вакцин чи вакцинування” але, маємо зауваження на те, що ні один громадянин України, чи іноземець не мають виконувати постанови порушуючи основний закон країни – Конституцію.
Постанова Кабінету міністрів України від 11 жовтня 2021 р. № 1066
Пункт 3 доповнити підпунктом 22 такого змісту:
“22) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах, авіаційним та залізничним транспортом у міжобласному сполученні без наявності у всіх пасажирів, крім осіб до 18 років, негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до дня поїздки; або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації; або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини; або міжнародного, внутрішнього сертифіката чи іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Постанова суперечить та порушує 19, 39-1 та 364 статті Кримінального кодексу України
Також слід звернути увагу на те, що на цей час 05.11.2021 року нема установ чи механізмів для опитування та виявлення вакцинованих громадян.
Наразі ні «Поліція» ні «Національна гвардія» чи будь хто кондуктор/перевіряючий – метро/залізничного вокзалу чи аєропорту із створених не мають таких прав та обов’язків чи повноважень – коли якась посадова особа, спробує або перешкоджає вам в пересуванні будь яким законним чином « вона посадова особа» порушує статтю 364 Кримінального кодексу України .
Як повинен себе поводити громадянин України – ми ж хочемо до Європи не на словах – так ось в Європі не порушують закон та не мають офшорів. Коли від вас вимагають тест чи сертифікат – ви маєте зняти на камеру цю протиправну дію – дізнатись хто ця особа, зателефонувати на 102 та викликати наряд поліції для написання заяви про порущення цією особою чи групою осіб закону України.
*** Порушенні статті
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи законодавства України про охорону здоров’я
Стаття 39-1. Право на таємницю про стан здоров’я
Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.
Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.
Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, –
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, –
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.