Побудований в середньовіччі, Зoлoчівський замок не раз руйнувався під час ворожих набігів і відроджувався знову. І тільки з приходом до влади багатої дворянської сім’ї Собеських, з ініціативи голови сім’ї Марека Собеського, дерев’яна фортеця була зруйнована і почалося тривале будівництво потужної кам’яної фортеці. Після смерті Марка Собеського його син Якуб, що прославився як відважний лицар і добрий господар, продовжив справу батька. Для побудови замку Собеські запрошували кращих архітекторів, які гармонійно поєднали в замку різні стилі – від пізньої готики і ренесансу до елементів класицизму.
Зoлoчівський замок – резиденція короля
Фортеця була надійною і неприступною, 1675 року спадкоємцем Якуба – Яном Собеським – була відбита атака татарського війська під проводом Аджи-Гірея. Це була блискуча перемога. Згодом Ян Собеський став королем Польщі і зробив фортецю королівською резиденцією. Усередині грізної фортифікаційної споруди знаходиться красивий двоповерховий палац, який має пічне і камінне опалення, каналізацію, що було прогресивним на той час рішенням.
Марія Казимира
З цим місцем пов’язана романтична історія кохання молодого короля Яна Собеського, зачарованого 15-річною француженкою Марією Казимирою д’Аркуні. Вони прожили разом тридцять років, народили 13 дітей. Однак польська знать не любила іноземку, за спинами короля ходили плітки, що Марія керує ним. І Золочівський замок став тим місцем, де королева усамітнювалася і відпочивала від злих язиків. Саме для своєї коханої дружини Ян III побудував палац в китайському стилі. На території замку розбитий дивовижний сад в стилі пізнього ренесансу.
Історія
Є в історії замку і сумні сторінки. Після 1737 року замок знову став переходити з рук в руки різних господарів. Деякі з них, не піклуючись про військове призначення фортеці, доводили до поступового занепаду замок і саму оборонну споруду.
Багато страждань і катувань побачили стіни древнього замку. Під час угорського панування тут були суд і в’язниця, під час війни – база німецьких фашистів. В’язницею Золочівський замок залишився і за радянської влади. Тільки з 1953 року через брак приміщень замок став приміщенням для ПТУ. Так і залишався Золочівський замок навчальним закладом, якби у другій половині 80-х років його не передали у відомство Львівської галереї мистецтв. Тільки через три роки в ньому почалися реставраційні роботи з метою створення в замку музею. Розкішні королівські будівлі були облагороджені стараннями директора Львівської галереї мистецтв Б.Г. Возницького. Влітку 2004 року в Китайському палаці відкрили експозицію східного мистецтва, стали проводити чайні церемонії і лицарські турніри.
Таємничі камені
Чи не менше ніж замкові споруди відвідувачів зацікавлять таємничі камені, які лежать біля входу. Вони покриті різьбленим тайнописом, яка датується XIV-XV століттями. Їх привезли з села Новосілки Золочівського району. Кажуть, що камені належали лицарському ордену Тамплієрів, лицарський замок яких знаходився близько Новосілок. Багато таємниць приховано в цьому місці, овіяному історією військових битв і боїв. Зараз Золочівський замок відвідують сотні туристів. Рекомендуємо вам, дорогий читачу, познайомитися з ним на власні очі.
Музей
На першому поверсі Великого палацу в експозиційних залах представлені історія замку, тюремний час, період реставрації, регіон Золочева, а також тут розміщені палацова каплиця Благовіщення, виставковий зал, зали XVII і XVIII століть і королівська скарбниця з реконструкцією корони Данила Галицького. У Великому палаці представлено понад 550 експонатів, у тому числі 122 одиниці живопису, 123 одиниці меблів, зброя, порцеляна, скульптура, килими, речі, знайдені під час реставраційних робіт, мисливські трофеї та інші. У п’яти експозиційних залах Китайського палацу представлено близько 250 творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва, а також археологічні експонати, які представляють мистецтво Єгипту, Шумеру, Китаю, Японії, Індії, Індонезії, Туреччини, Персії. Серед експонатів – мумії сокола, фрагменти єгипетських саркофагів, японська графіка другої половини XVIII століття, східні тканини XVII-XVIII століть, полотно львівського художника кінця XVII століття Івана Малиновського «Єрусалим».
Будівництво Золочівського замку завершили в 1634 році
Це був період, коли у військових кампаніях велика увага приділялася артилерії. Будівництво кам’яних фортець потребувало величезних зусиль і тривало досить довго, а потужні гармати вже були здатні за відносно короткий час зруйнувати будь-які стіни. Тому необхідно було щось змінювати в технологіях фортифікації. В Європі зміни вже відбувалися. Прийшли вони і в Річ Посполиту, в складі якої в той час перебувала велика частина українських земель.
Однією з нових технологій стала голландська система будівництва оборонних споруд. Її особливість полягала в тому, що основою зміцнення був величезний земляний вал, який із зовнішнього боку зміцнювався кам’яними брилами і стіною. Усередині такого земляного валу часто будували комунікації і каземати в формі прямокутника, в центрі якого розташовувались житлові споруди, а по кутах – п’ятикутні бастіони, побудовані за тим же принципом. Найчастіше подібне укріплення зводилося на високому пагорбі і оточувалось ровом. Основною його відмінністю були незначна, порівняно з кам’яними форпостами, руйнація при артобстріл, швидкий ремонт, зумовлений пластичністю та дешевизною будматеріалу, а також можливість ремонту прямо в ході бойових дій. За цією технологією побудували Золочівський замок. Саме цим пояснюється його погана фотогенічність, адже практично на всіх фотографіях візуально проглядається неестетичний земляний вал, порослий бур’яном.
Золочівський замок на мапі:
СВЯТКОВИЙ ТУР ДО ЛЬВОВА | з Києва
° Маршрут: Київ – Житомир – Львів – Жовква – Тустань – Олесько – Підгірці – Золочів – Львів – Київ
° Дати виїздів з Києва: 18.06 / 25.06 / 20.08…
ЕС Код туру: 18245
Радимо відвідати:
Олеський замок | Львівщина
Олеський замок – найвідоміший замок Львівщини, який був відновлений фактично з руїн. Розташований на високому пагорбі і з висоти вже більше шести століть спостерігає за історією, що відбувається навколо нього. Замок вважають одним з найстаріших фортець часів Київської русі.
Підгорецький замок | с. Підгірці Львівської області
Підгірці відомі давньоруським поселенням — городищем Пліснесько, Підгорецьким замком, монастирем василіан, чудотворним джерелом та Підгорецькою іконою Божої Матері. Підгорецький замок Конєцпольських – пам’ятник архітектури пізнього Ренесансу і один з найвідоміших замків України. Багато науковців вважають замок наймістичнішим в Україні з особливою енергетикою та містикою.
Зoлoчівський замок | Львівщина
Побудований в середньовіччі, Зoлoчівський замок не раз руйнувався під час ворожих набігів і відроджувався знову. Для побудови замку Собеські запрошували кращих архітекторів, які гармонійно поєднали в замку різні стилі – від пізньої готики і ренесансу до елементів класицизму. З цим місцем пов’язана романтична історія кохання молодого короля Яна Собеського, зачарованого 15-річною француженкою Марією Казимирою д’Аркуні.
Заповідник Тустань | Львівщина
Тустань сьогодні – пам’ятник археології та природи національного значення, що не має аналогів в Європі. Комплекс скель перебуває під охороною заповідника «Тустань» та Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Відвідавши Урич, перед Вашим поглядом відкриється величність химерних високих скель з давніми слідами, гротами і печерами. Ви уявите геніальність будівельників-русичів і масштаби колишньої фортеці, послухаєте розповідь екскурсовода про неприступність замку і безліч легенд.
СВІРЗЬКИЙ ЗАМОК Львівська область
Від’їхавши всього 45 км від Львова ви зможете побачить найромантичніший замок на Львівщині – Свірзький замок. У мальовничому, але непримітному місці красується шикарний і величний ренесансний палац. А ще цей замок називають замком мушкетерів, бо тут знімали чудовий і відомий фільм про д’Артаньяна і трьох мушкетерів. Спалений у Першу світову війну та знівечений у Другу, цей маленький куточок Франції простояв майже 30 років у руїнах, але зберігся до наших днів завдяки реставраційним роботам, що проводяться й до сьогодні.
EtnoSvit
Коментарі