Київ, вул. Софіївська 11-15, оф 222 (метро Майдан Незалежності), tel: 0689768840; 0639175743; 0443609310 • Львів, вул. Гайдамацька, 11, офіс №7, tel: 0506429011; 0977304745

Пам’ятки Львова та Львівщини
5.00 (100%) 1 votes

Пам’ятки Львова та Львівщини › Тури по Львівщині     › Екскурсії по Львову     › Тури у Львів

Пам’ятки Львова та Львівщини

В цьому розділі крім ознайомлення з визначними пам’ятками Львова, Ви можете підібрати для себе тури і екскурсії, в яких побачите всі, описані надалі об’єкти, ознайомитеся з історією міста Лева, залишите на пам’ять собі фото всіх пам’яток Львова і Львівщини


Церква святих Ольги і ЄлизаветиЦерква святих Ольги і Єлизавети

На початку ХХ століття імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I символічно заклав перший камінь під будівництво римо-католицького костелу Святої Єлизавети (Ельжбети).


Пам'ятник Степану БандеріПам’ятник Степану Бандері

“Україна – понад усе! “Семиметровий С. Бандера на сторожі спокою львів’ян. А позаду – стела української державності – 30-метрова тріумфальна арка на 4 колонах: перша – княжий період, друга – період козацтва, третя – період Української Народної Республіки і Західно- української Народної Республіки, четверта – сучасність України.


Архикатедральний Собор Святого ЮриАрхикатедральний Собор Святого Юри

Один з найкрасивіших архітектурних ансамблів міста, перлина українського бароко. Головна святиня Української греко-католицької церкви, де довгий час розташовувалася резиденція митрополитів УГКЦ. Місце, з яким пов’язані імена Андрея Шептицького (Греко-Католицька церква), Вольфганга Моцарта (реквієм), Юрія Кульчицького (кава).


Площа Ринок ЛьвівПлоща Ринок

Площа виникла в князювання Льва Даниловича у другій половині XVII ст. як центр торговельного та суспільного життя міста. Протягом багатьох століть площа Ринок була центром усього життя Львова – економічного, політичного, культурного.


Львівська ратушаЛьвівська ратуша

Ратуша протягом свого існування була місцем розташування центральної міської влади Львова. На сьогодні є резиденцією Львівської міської ради. Пам’ятка архітектури національного значення, відноситься до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сучасна вежа львівської ратуші має висоту 65 метрів, є найвищою в Україні. Вхід на вежу відкритий: Ви можете насолодитися видами центральної частини Львова та розглянути зблизька механізм старого німецького годинника, який вміло веде відлік часу.


Чорна кам'яницяЧорна кам’яниця

Побудована 1577 року Петром Красовським у стилі ренесансу. Фасад і пілястри покриті тесаним каменем. У Чорній кам’яниці тепер знаходиться Львівський історичний музей. Свою назву Чорна кам’яниця отримала в XIX столітті по цілком прозаїчній причині: протягом століть свинцеві білила, якими покривали стіни, окислилися під дією повітря і світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір.


Ресторан КриївкаРесторан Криївка

Почувши “Слава Україні!”, Відповівши “Героям слава!”, Випивши чарку медовухи (щоб перевірити, що Ви не москаль :-)), потрапляєте до упівського укриття – приміщення вояка Української Повстанської Армії, яке розташоване в підвалі Венеціанської кам’яниці на площі Ринок.


Високий замок

Високий замок
Місце, де колись стояла середньовічна фортеця, оточена фортифікаціями. Місце, до якого йдеш вгору і вгору, орієнтуючись на синьо-жовтий прапор, який вічно тріпоче на вітрі. Місце, з якого найкраще видно весь Львів, і з якого розумієш – небо близько!


Личаківський цвинтар

Личаківський цвинтар
Личаківський цвинтар – елітний європейський некрополь – останній притулок відомих і маловідомих, багатих і не дуже діячів культури, мистецтва, науки, управління тощо. Тих, хто йшов у вічність, починаючи з 1786 року.


Королівський арсенал

Королівський арсенал
Разом з Міським арсеналом прибудований до суцільної оборонної стіни. Служив для зберігання зброї. В його підвалах діяла ливарна майстерня. Арсенал побудований в значній мірі за рахунок короля Владислава Вази.


Єврейський квартал

У Львові було два єврейських квартали, умовно їх можна назвати багатий і бідний, жителі їх недолюблювали один одного (як це не парадоксально для єврейської громади). Зараз тривають розкопки на місці головної міської синагоги “Золотої Рози”, з якою пов’язано багато цікавих історій. Були в кварталі також мікви (ритуальні лазні), хедер, будинки старійшин.


Синагога Золота Роза

Синагога Золота Роза
Синагога будувалася в 1582-1595 роках. Але цікаві історії її супроводжували ще до будівництва. Католики домоглися закону, що забороняє будувати синагогу вище будь-якого міського будинку, тому єврейська громада пішла на хитрість. Синагогу збудували заглиблену в землю. Але після будівництва дорога львівська земля не давала спокою батькам єзуїтам, які то відбирали, то знову втрачали її.


Площа синагог

Площа синагог
За міським арсеналом колись стояли три синагоги. Перша, найстаріша, побудована ще 14-м столітті. Друга з’явилася на її місці – Бейт-Мідаш (Будинок навчання), Велика міська синагога. Третя – “Тур Захав” (“Золота Роза”). А в цілому у Львові було більше сотні синагог.


Синагога “Цорі Ґільод”

Синагога Цорі Ґільод
Розташована в привокзальній частині Львова між вулицями Братів Міхновських і Хотинської (чорний вхід), одна з небагатьох синагог, де зберегли настінний розпис майстра Максиміліана Куґеля. Побудована в 1923 році на місці єврейського молитовного будинку.


Вілла Йосипа Франца

Вілла Йосипа Франца
Одна з найкрасивіших необароккових вілл вулиці Мельника. Її спроектував і побудував в 1893-му році для вдови Йосипа Франца (спадкоємиці гіпсової фабрики Юзефи) архітектор Ян Перос. Колись розкішна вілла після націоналізації втратила майже всю свою велич.


Палац Бєльських

Палац Бєльських
Будівля початку 20 ст побудована в суміжному стилі між академічним модерном і неокласицизм. У 1921-1923 роках була перебудована архітектором Багенськім для сім’ї магнатів Бєльських. Згодом, 1939-41 роках, магнати поділили сусідство з союзом письменників УРСР.


Палац Сапегів

Палац Сапегів
У 1867 році, коли за рахунок Леона (Адама) Людвіга Сапеги будувався цей необарокових палац, частина вулиці Коперника вважалася окраїною Львова. Народ називав її чарівною скринькою ймовірно ще й тому, що вартість вілли обійшлася власнику, так само як і шикарний Палац Потоцьких.


Цитадель

Львів Цитадель
Цитадель будувалася як відгомін Весни Народів, і служила не стільки захистом від зовнішнього ворога, а мала на меті налякати бунтівних городян. Будувалася цитадель в період розквіту гладкоствольної артилерії, тому коли з’явилася нарізна зброя, обороноздатність споруд різко впала.


Музей Михайла Грушевського

Музей Михайла Грушевського
Музей-садиба видатної людини, першого президента України (УНР), історика, професора Львівського університету, автора десятитомної фундаментальної праці “Історія України-Руси”. Заснований як музей в 1989 році, а з 2000-го повноцінно функціонує і висвітлює львівський період життя Михайла Грушевського.


Вілла Івана Франка

Вілла Івана Франка
Багато в чому завдяки дружині письменника на початку століття письменник нарешті обзавівся власним будинком. Інтер’єр будинку письменника в період його проживання небагатий: прості меблі та оздоблення в п’яти кімнатах (без кухні), опалення пічне. Жив Франко тут до 1905-го року, за рік до смерті.


Латинська Катедра

Латинська Катедра
Латинський кафедральний собор – вважається чи не єдиною готичної Пам’ятки архітектури древнього Львова. Храм побудований на місці, де в княжі часи стояла православна церква Успіння Пресвятої Богородиці. Протягом століть собор неодноразово піддавався реставрації в результаті чого собор увібрав в себе риси кількох стилів починаючи від готики, закінчуючи бароко, ренесансом і сецесією.


Вірменський кафедральний собор

Вірменський кафедральний собор
Унікальний пам’ятник (XIV-XV століття) східної культури на європейських теренах. Досконале поєднання архітектури вірменських святинь, романо-готичного стилю Західної Європи і староукраїнського галицького зодчества. На подвір’ї церкви розміщено вірменське кладовище зі старими надгробками (XVI-XVII ст.) І дерев’яною каплицею “Голгофа” (XVIII ст.). Розташований на території історичного Львова, в тій його частині, де селилися вірмени.


Домініканський собор

Домініканський собор
Церква Пресвятої Євхаристії (колишній костел Божого Тіла і монастир домініканців) – греко-католицька церква в центральній частині Львова, в зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; пам’ятка архітектури національного значення. Храм в 1990-х роках переданий УГКЦ, і він був освячений на честь Пресвятої Євхаристії.


Ресторації мережі Lokal

Ресторації мережі Lokal
Сучасний Львів вже важко уявити без закладів мережі Lokal. Патріотична “Криївка”, вишукані “Масони”, солодка “Майстерня шоколаду”, смачна “М’яса та справедливості”, еротичний “Мазох”, яскрава “Гасова лямпа”, галасливий “Лівий берег”, загадковий “Дім легенд”, підприємницький єврейський ресторан ” під Золотою Розою “, ароматна” Копальня кави”.


Сувенірний ринок “Вернісаж”

“Ах, вернісаж, ах, вернісаж …” І портрети, і пейзажі, і різні сувенірні на будь-який смак для себе, рідних, близьких. Тут Ви обов’язково знайдете щось особливе, яке потім Вам буде нагадувати: “Це зі Львова”.


Оперний театр

Оперний театр
Названий на честь знаменитої української оперної співачки Соломії Крушельницької. Міський театр став одним з найвидатніших споруд Львова, побудованих в кінці періоду, який в історії архітектури характеризується як “історизм” або “еклектика”. Стилістично споруда відноситься до неоренесансу і необароко, присутні також елементи модерну.


Будинок вчених

Будинок вчених Львов
Колишнє Національне (аристократичне, благородне, дворянське, графське, народне, Герхарда) казино (до 1939). Імпозантне рішення фасадів будівлі, вишукана елегантність інтер’єрів поєднуються в будівлі зі сміливою конструкцією сходової галереї вестибюля. Інтер’єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, також там проводяться Львівські бали, традиція яких заснована ще в 1982 році.


Палац Потоцьких

Палац Потоцьких
Яскравий зразок архітектури зрілого історизму, один з найцікавіших архітектурних пам’яток Львова. Спроектував його французький архітектор Луї д’Овернь на замовлення графа Альфреда II Юзефа Потоцького (1817-1889).


Ресторан-пивоварня Старгород

Ресторан-пивоварня Старгород
Ресторан-пивоварня “Старгород” розташований в самому центрі Львова на Митній площі. Ідея “Старгорода” – Справжнє Живе Пиво, яке вариться у вашій присутності! Кухня – європейська. Великий вибір закусок до пива. У п’ятницю проводяться “Старгород-шоу” і в ресторані можна танцювати на столах і стільцях!
У нас Ви можете отримати флаєр на безкоштовне пиво, а також залишитися на вечірнє шоу і незабутньо і весело закінчити свій день.


Підземелля Домініканського монастиря

Підземелля Домініканського монастиря
У підземеллі Домініканського монастиря знайдемо келію монаха-відлюдника, а також зал з шибеницею. Кажуть, що це залишки палацу князя Льва, який був закладений 1270. Отже, маємо можливість пройтися колишніми князівськими апартаментами.


Підземелля костелу отців Єзуїтів

Підземелля костелу отців Єзуїтів
У трьохрівневому підземеллі костелу отців Єзуїтів побачимо залишки побутової кераміки XVI в. і фрески XVII ст. Цікавий експонат цього підземелля – різьблений саркофаг XVIII ст. архієпископа Миколи Вижицького з вибитою бічною стінкою. Однак в саркофазі ніхто ніколи не був похований. Замислимося про вічне?


Аптека-музей

Аптека-музей
Аптека-музей приваблює багатьма унікальними експонатами – книгами зі старовинними рецептами лікарських препаратів, колекцією медичних приладів, посуду, яким понад чотириста років. У підземеллях облаштована справжня лабораторія середньовічного вченого-алхіміка.


Пам’ятник Юрію Кульчицькому

Пам'ятник Юрію Кульчицькому
Юрій-Франц Кульчицький першим взяв трофей 500 мішків таємничих зерен, якими, як вважали австрійські солдати, турки годували верблюдів. Так на території Австро-Угорщини з’явився запашний напій, через метрополію міцно прикипів і до місцевих традицій, і тепер запах кави стійко асоціюється у туристів з духом Львова.


Львівська майстерня шоколаду

Львівська майстерня шоколаду
Відвідавши Львівську майстерню шоколаду ви побачите як ллються шоколадні потоки, а спеціально навчені майстри виготовляють плитки і фігурки різних розмірів і смаків. А ще тут можна придбати шоколадні цукерки (42 види) з найрізноманітнішими начинками (мигдалем, марципаном, цукатами …) з них 16 різновидів трюфелів.


Львівська копальня кави

Львівська копальня кави
Львів місто особливе, тут навіть кави не зривають з дерев, а, як вугілля, видобувають з-під землі. Відвідайте “копальні кави” і переконайтеся! Родзинка копальні, “запаяна кава”, майстерний бармен приготує поруч з вами на великому вогні.


Під синьою пляшкою

Під синьою пляшкою
Кафе “Під синьою пляшкою” ретельно приховано у львівських двориках, але відвідати її безумовно варто, адже вона несе в собі дух Австро-Угорщини і є прототипом першого в Європі кафе.


Золотий Дукат

Золотий Дукат
Особлива атмосфера кафе дуже подобається туристам. На вході Вас зустрічає кавовий лев і запрошує скуштувати каву за екзотичними рецептами але і за помірну ціну. У загадковій залі з дзеркальною стелею і секретними нішами, куди неодмінно хочеться зазирнути, пахне карамеллю, квітами, смаженим хлібом, горіхами.


Вигода. Карпатський трамвайчик

Вигода Карпатський трамвайчик
Колись в Карпатах було прокладено досить багато вузькоколійних залізничних ліній. В основному їх будували для руху товарних поїздів, які вивозили деревину. Пасажирських ділянок руху тоді ще практично не було. Сьогодні паровоз і два вагончики курсують вузькоколійною залізницею від Вигоди до Горган двічі на тиждень, перевозячи на роботу лісорубів. А між цим вузькоколійкою користуються і туристи. Отже, Карпатський трамвайчик запрошує всіх бажаючих прогулятися карпатськими стежками.


Скелі Довбуша

Скелі Довбуша
Легенди розповідають про золото, яке нібито заховав тут Олекса Довбуш, про печеру з великим каменем, який відсувається від заповітного слова, про давній скельний монастир і “руський шлях” до Європи. Вся скельна колекція знаходиться в розкішному лісі, де під ногами стелиться м’який мох і зачаровують химерно переплетені корені дерев. Купи каміння створюють незвичайну акустику. Однак вам не захочеться порушувати тишу, щоб не зруйнувати відчуття єднання вічності і юності.


Печерний комплекс “Скелі Довбуша”

Печерний комплекс Скелі Довбуша
Унікальний пам’ятник історії і природи “Скелі Довбуша” знаходиться на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн. Років тому на дні палеогенового моря. Кам’яний лабіринт шириною 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км. За переказами, в XVII-XVIII ст. тут розташувалися повстанці, які використовували печери під сховище. Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижні істоти, порізана глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.


Олеський замок

Олеський замок
У XIV столітті це була міцна староруська фортеця. Перша письмова згадка про Олеський замок датується 1327 роком. У XV – XVI столітті замок став магнатською резиденцією і в 1620-х був перебудований в дусі італійського Ренесансу. 1629 року тут народився онук Даниловича, майбутній король Польщі Ян III Собеський, який пізніше часто проживав тут і зібрав численну колекцію творів мистецтва. Всю цю прекрасну картину доповнює мальовничий парк.


Золочівський замок

Золочівський замок
Побудований XVII в. як оборонна фортеця. В’їздова вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять прекрасну ренесансну гармонію. Століттями фортеця виконувала роль королівської резиденції, панської садиби, в’язниці, навчального закладу. Зараз Золочівський замок – музей-заповідник, відділення Львівської картинної галереї. Тут є можливість відчути себе лицарем середньовіччя.


Підгорецький замок

Підгорецький замок
Один з кращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями, що належав магнатам Жевуським. До замкового ансамблю входять: палац, оточений ровом, костьол в стилі барокко (1752-1766), в’їзні ворота і парк XVIII ст. зі старими липами, який належить до пам’яток садово-паркового мистецтва державного значення. Побудований на рівні найкращих зразків так званих “італійських” парків, він є найгарнішим і, можливо, єдиним в Україні парком такого типу. У Підгірцях оглянемо дерев’яну церкву Св. Михайла (1720) – пам’ятник народного творчості.


Львівський історичний музей

Львівський історичний музей
Один з найбагатших музеїв України, налічує в своїх фондах близько трьохсот тисяч експонатів. Золотарство багатьох європейських країн представлено високохудожніми виробами світського та культового призначення з використанням дорогоцінних каменів. Вражає оригінальністю перстень роботи німецького майстра XVII століття, який використовували маги для спілкування з потойбічним світом. Історичні коштовності (меблі, живопис, годинники) підкреслюють архітектурну вишуканість інтер’єру королівських залів.


Львівський музей історії релігії

Львівський музей історії релігії
Установа культури, в якій за допомогою зібраних унікальних матеріалів висвітлюється історія світових і національних релігій, діяльність церковних організацій. Експозиція музею розміщена в будівлі Домініканського монастиря XIV – XVIII ст. Концерти органної музики, які організовує музично-просвітницький відділ, відбуваються в великому виставковому залі – колишній трапезній монастиря.


Музей мистецтва давньої української книги

Музей мистецтва давньої української книги
Книгознавчий музей і дослідницький центр у Львові, самостійний відділ Львівської галереї мистецтв. Експозиція музею складається з чотирьох залів: два перших зали постійної експозиції розповідають про російські книги XV-XVIII ст. Тут є рукописи і інкунабули, першодруки, експозиція висвітлює історію друкарень, що існували на території України.


Львівський міський арсенал

Львівський міський арсенал
Це яскрава пам’ятка фортифікаційно-оборонних споруд міста Лева. Ця фортифікаційна споруда є зразком військової архітектури епохи Ренесансу у Львові. У музеї “Арсенал” експонується виставка різноманітної зброї понад тридцять країн світу. Музей зброї пропонує відвідувачам здійснити історичний екскурс в минуле і ознайомитися з численними зразками холодної та вогнепальної зброї. Крім того, в музеї представлена яскрава колекція орденів і посуду, на якій зображені різні військові атрибути.


Музей Палаццо Бандінеллі

Музей Палаццо Бандінеллі
Кам’яниця Бандінеллі – пам’ятник львівської ренесансної архітектури кінця XVI-XVII ст. Назва походить від прізвища власника будинку в XVII в. Роберто Бандінеллі. Він заснував тут класичну пошту європейського зразка. Фасад палаццо прикрашений рельєфними зображеннями дельфінів, християнським символом віри і порятунку, популярним в мистецтві XVII – XVIII ст.


Мазох кафе

Мазох кафе
Якщо ви хочете гострих відчуттів, то вам необхідно відвідати затишне кафе, яке носить ім’я відомого письменника Леопольда фон Захер-Мазоха. Він народився у Львові і хоча життєвий шлях його закінчився в Німеччині, серце його належало Львову. Він говорив – “Ніяких почуттів не залишається, первісні заступають все: їж, бо голодний, любиш бо жадаєш.”


Костел Бернардинів

Костел Бернардинів
На цьому місці ви зможете перевірити чи щасливі ви в любові. Починаючи з XVII століття під годинником костелу зустрічаються закохані. Дехто може зауважити, що старовинний “Бернардин” поспішає на 5 хвилин. Але якщо ви прийшовши на побачення не помітивши цього – то ви насправді щасливі, бо закохані плину часу не помічають.


Грецькі боги

Фонтан Нептуна на площі Ринок
Якщо ви хочете, щоб ваші почуття ніколи не вщухали, а фонтанили як фонтани, то попросіть грецьких богів, які вже давно оселилися у Львові. Згідно з легендою, колись у давні часи серце міста – площа Ринок – залишилася без води. Але грецькі боги відчували любов городян до них і в знак подяки повернули воду у вигляді вишуканих фонтанів.


Італійський дворик

Італійський дворик
Цей дворик був створений італійським майстром в ХVI столітті. З ним пов’язана романтична історія прихованої любові польського короля Яна Собеського до французької діви Марії Казмірі. Прийшовши сюди і прислухавшись до тиші дворику, ви зможете почути шепіт закоханих.


Лавка для закоханих

Лавка для закоханих
Ця лавка прикрашає наше місто не так давно. Вона була створена 10 майстрами “Товариства Залізного Лева”. Разом з лавкою народилася і легенда – якщо закохана пара візьметься за руки і одночасно сяде на лавку, то їх любов буде щасливого і довгого. Лавку тримають два леви, які охороняють закоханих. Зазвичай лавка не пустує – закохані шукають тут своє щастя.


Балкон закоханих

Балкон закоханих
Легенда говорить, що колись давно польський король побачив у цьому вікні чарівну красуню. Не помітив король, як мережі любові полонили його. Постоявши на цьому місці, ви зможете відчути струмені нестримну любов.

Екскурсії Львівщиною:


Тур у Львів:


Екскурсії по Львову:


Публікації наших туристів:

Львів, пам’ятки – Олеський замок

Олеський замок Львівщина

Для тих людей, які люблять давнину і красу, настійно рекомендую відвідати Олеський замок.

Він розташований в Львівській області та входить до складу замків Золотої підкови Львівщини. Це невеликий замок, але добре укріплений. Він розташований на високому пагорбі, висота якого становить 50 метрів. Недалеко знаходитися селище Олесько Буського району.

Виник цей замок більше шести століть назад. Тодішня ситуація в світі і в політиці відрізнялася від тієї, яка є зараз. Це були часи монголо-татарської експансії. Але для українських земель представляли загрозу і інші загарбники.

Переломною подією для Київської Русі стала перемога Чингісхана в битві проти російської армії в 1223 році на річці Калці. Це був важкий період в нашій історії. Наша держава втратила колишню могутність і розпадалося на віддалені князівства. Частина земель Русі була розподілена між трьома державами – Литва, Угорщина та Польща.

olesskij-zamok3

Вперше Олеський замок згадується в 1327 році.

Тоді він був переданий князю Юрію II Болеславу. Те, що замок був розташований на кордоні тодішньої Литви з Польщею зумовило для нього нелегке життя. Його неодноразово намагалися захопити не тільки монголо-татари. Однак він був добре укріплений. Основою було те, що він стояв на висоті. Далі його оточував вал і частокіл, який був розташований на схилі гори. І потім вал з водяним ровом. Тим більше цей пагорб захищала заболочена територія.

Я думаю, що у багатьох би відразу пропало бажання захопити цей замок. Проте, багатьох це не зупиняло і в замку часто змінювалися власники. Це були то литовські князі, то польські королі. Був і такий, який в свій час був і польським і угорським королем – Людовик. Він передав цей замок Владиславу – останньому князю Галичини. Його змінив галицький єпископ і це дуже не сподобалося російському населенню. У слідстві чого виник бунт і замок на два роки дістався повстанцям. Коли ж повстання було придушене Королем, тут розмістився гарнізон з Угорщини, завданням якого було – утримувати свої позиції. Особливо від литовців, які жадали опанувати замком.

Після того як Людовик помер угорці продали замок Литві.

В кінці XIV століття почалася війна Литви і Польщі. Це сталося через те, що Польща хотіла приєднати галицько-волинські землі до свого складу. Звичайно Литві це не сподобалося. Тоді великий князь литовський Свидригайло люто захищав замок від магнатів з Польщі. Йому це вдавалося протягом майже півстоліття. Однак в 1432 році після довгих боїв замок був захоплений королем з Польщі Владиславом Варненьчиком.

Ця влада для нашого народу виявилася недобросовісною та на цій території почалися страшні утиски. Потім були постійні набіги монголо-татар і замок був кілька разів зруйнований і відбудований. Після того як набіги припинилися – життя в замку почало розквітати і з’явилися нові споруди, реконструкції. Так як з’явилася вогнепальна зброя, то і зміцнення довелося змінювати.

olesko-zamok-0

Під час правління тут Івана Даниловича – українського магната, замок став набагато прекраснішим. Він перетворився в ренесансний палац. Тут виконали велику роботу, припускають що це був Галеаццо Аппіані. Цю роботу продовжив Ян Собеський, який виплатив борг Конєцпольського і забрав замок собі. Тут з’явився чудовий парк, який зараз радує погляди багатьох людей.

Також варто додати, що під час волинського воєводи Северина замок перетворився в розкішний палац з чудовими інтер’єрами. Він вклав в замок не мало грошей, що відбилося на його бездоганності.

Але це все пішло нанівець, коли після його смерті замок дістався його братові. Він продав його, забравши з собою всі цінності. Після цього замок почав в’янути і зруйнуються. Йому довелося пережити кілька землетрусів. А коли в замку були знайдені коштовності, то власники почали все руйнувати в пошуку інших, але так нічого і не знайшли. Завалився і колодязь в замку, який використовували з давніх віків. Замок поступово почав перетворюватися на руїни.

Але цьому прийшов кінець в радянські часи. Саме тоді йому повернули колишню красу, створили музей і картинну галерею. Зараз це багатий культурний центр, де ви зможете знайти багато чого цікавого і що найголовніше – на що подивитися!!!

Тарас З.


Чарівна Україна. Пам’ятки Львова та Львівщини.

Є такі місця, в які хочеться повертатися ще і ще. Запрошую вас в подорож в старовинні замки, фортеці, монастирі. У подорож до старовинного міста Львів.

заповідник Розточчя

На північний захід від Львова, уздовж лінії головного європейського вододілу, до кордону з Польщею розтягнувся заповідник Розточчя. Його рельєф складається з декількох горбистих пастви прихованих унікальними лісами, де можна зустріти більшість видів європейських дерев. По різні боки вододільного хребта річки стікають в Чорне і Балтійське моря, розтікаються в різні боки. Звідси і походить назва РОЗТОЧЧЯ.

У селі Крехів, Жовківського району, розташований монастир, який здавна славиться.

Про це селі взагалі б мало хто знав, якби не монастир. Церковні дзвони скликають людей на богослужіння. Паломники прибувають сюди не тільки з України, а й з-за її меж. Особливо багато людей збирається у вихідні дні і на церковні свята.

У монастирській церкві зберігаються чудотворні ікони Святого Миколая та Божої Матері, заступниці цього будинку. Це місце, де молитва до Бога набуває особливого значення. Монастир має давню і цікаву історію. За переказами, на початку 18-го століття сюди прийшли два ченця з Києва – Йоіл та Сильвестр. Оселилися вони в околицях Крехова і почали споруджувати печерну церкву. Через кілька років, правитель Жовківщини Станіслав Жолкевський, подарував ченцям земельну ділянку під горою Побійної. На цьому місці і побудували, спочатку маленьку церкву і келії для монахів, а потім і великий собор Преображення Господнього.

З другої половини 17-го століття навколо монастиря почали зводити кам’яні укріплення.

На перший погляд це виглядає дивно – монастир обнесений стінами і зовні виглядає як фортеця. Невже монахи з ким воювали? Ні, звичайно не воювали. Але під час набігів татар, якщо вони не могли взяти Львів, вони грабували довколишні села. І не тільки ченці, а й жителі довколишніх сіл, ховалися в монастирі від їх набігів. За переказами, одного разу, цей монастир навіть захищав загін козаків під проводом гетьмана Мазепи.

Те, що не вдалося зробити завойовникам в 17-18 століттях, довершили ті, хто прийшов в 1939 році. Близько 50 років монастир взагалі не функціонував. І тільки в роки незалежності України він відновив свою діяльність. Тільки в 1990 році монастир повернули батькам чину Святого Василія Великого. Тут розмістилася школа ченців. Послушники тут звикають до чернечому способу життя і формують свій світогляд, щоб через два роки продовжити навчання і діяльність в інших монастирях.

Сотні років ці стіни були свідками нескінченних молитов церкви за народ, за кожного з нас. Відвідайте і ви Крехівський монастир святого Миколая Василіан і зможете знайти тут радість, мир і надію.

Жовква

Від монастиря на схід розташований районний центр місто Жовква. Це унікальне місто-фортеця. Тут, на порівняно невеликій території історичного центру, знаходиться близько 40 пам’яток архітектури, в тому числі і світового значення. З 1994 року історична частина міста має статус державного історико-архітектурного заповідника.

Історія міста Жовква починається з закладки в 1594 році, на території українського села Винники, замка побудованого польським магнатом Станіславом Жолкевським. Місто будувалося в ренесансному типі. За так званим принципом “ідеальних міст”, яких в Європі колись було близько 200, а до сьогоднішнього дня збереглося лише 5. Це означає, що найважливіші будівлі міста розташовувалися уздовж двох основних осей. У розмірах будівель закладалися певні пропорції. Центр міста – стара ринкова площа, нині площа Вічева, відреставрована в 2003 році, до 400 річчя надання місту Магдебурзького права.

Археологічні розкопки тривають тут і зараз.

Коли проводили реставрацію, то рівень площі знизили приблизно на 70 сантиметрів, так би мовити, до її первісного історичного рівня. Під час проведення цих робіт, реставратори і натрапили на ряд цікавих знахідок.

Колись в центрі площі знаходилася ратуша. Але через аварійний стан в 1832 році її розібрали. Будинок нової ратуші спорудили, тільки через 100 років. До цього часу магістрат Жовкви розташовувався в одному з житлових будинків. Велику споруду Жовкви – колишня королівська резиденція. Сьогодні він знаходиться в занедбаному стані. Навіть не віриться, що колись в цьому дворі збиралися війська на оборону Відня від турецької навали, а король Польщі Ян III Собеський влаштовував пишні прийоми.

На жаль, в наступних власників замку не було грошей на його утримання і його перебудували під готель, а потім взагалі почали розбирати на будівельні матеріали. Сьогодні вже розроблено концепцію реконструкції цього замку. Вистачило б тільки коштів.

Львів пам’ятки

На фотографії початку 20-го століття унікальна картина – по вулицях Львова їздять одночасно електричний і кінний трамваї. Львівська лінія електричного трамвая перша в Україні і одна з перших в Європі. Цікава вона ще й тим, що ширина колії тут набагато менше, ніж в інших містах. А деякі Львівські вулиці вже настільки вузькі, що двом трамваям тут не розминутися.

Трамвайні лінії в Львові переживають етап реконструкції.

Коли проїжджає трамвай створюється не тільки великий шум, але і велика вібрація, яка завдає серйозної шкоди будівлям. Особливо в старій частині міста, де кожен будинок – пам’ятник архітектури. Тому нові трамваї їздять зараз по фактично безшумних лініях. Під металевими шляхами монтується спеціальна гумова подушка, яка гасить вібрацію. Гумовий шар кладуть в металевий жолоб, який монтують в бетонних плитах. Така конструкція і надійна і довговічна.

У Львові розташований унікальний і єдиний в Україні пам’ятник не футболістові, і не футбольній команді, а футболу.

14 липня 1894 відбувся перший на українській землі футбольний матч. Зустрічалися львівська команда Сокіл і команда з міста Кракова. Зібралася маса глядачів. Матч закінчився з рахунком 1-0, перемогла українська команда. Це був перший український матч. Це була перша перемога української команди. І цей пам’ятник не менш унікальний, ніж перший футбольний матч. Після споруди і урочистого відкриття його знову одягли в ліси. Ліквідують недоробки? Або пора проводити ремонт?

Взагалі історія встановлення багатьох львівських пам’яток досить цікава. Зараз це здається дивним, але у Львові довго не було пам’ятника Тарасу Шевченку. Тільки в кінці вісімдесятих років в центрі міста заклали камінь “тут буде стояти пам’ятник”, а також поставили синьо-жовтий прапор, який був тоді заборонений. Це місце отримало назву від львів’ян – клумба. Саме тут проводилися мітинги і тут обговорювали останні політичні події. А синьо-жовтий прапор охороняли. Міліція могла зірвати його в будь-який момент. Тому навіть вночі люди розбивалися на групи і охороняли цей прапор.

Українське місто Львів протягом багатьох століть перебувало під владою іноземців. Прагнення до свободи, дух боротьби в крові львів’ян. На рубежі 19-го і 20-го століть у Львові працював вічний революціонер Іван Франко. Сьогодні його ім’я носить найстаріший в нашій країні університет.

Таким же вічним революціонером у Львові став невтомний борець за незалежність України, колишній політв’язень, а пізніше голова обласної ради – В’ячеслав Чорновіл. “Так стрімко мить вічності відкине. Дізнався особа – одвічний дисидент. За що тобі? За що тебе людино увігнали в бронзу, впихнули в монумент? Терпіння і біль з надією на світло, хоча чорне і біле – подільні навпіл. Живи країна, це за тебе підло і нещадно був розп’ятий Чорновіл. “

Олесько

На під’їзді до селища Олесько вже здалеку видно замок, побудований на 30 метровому пагорбі. Один з найкрасивіших не тільки на Львівщині, а й в усій Україні – Олеський замок. Настільки древній, що навіть точна дата його заснування невідома. В історичних джерелах він вперше згадується в 1327 році.

Холм на якому побудована фортеця – основа зміцнення. Трохи нижче проходив вал із частоколом. А ще нижче – вал і рів, заповнювався водою. Недарма замок був укріплений стінами з потужними контрфорсами. В ті часи українські землі піддавалися нападам і монголо-татар, і угорських і литовських феодалів. Протягом століть за замок точилася вперта боротьба. Неодноразово він руйнувався і відновлювався.

Цікавим фактом з історії Олесько є те, що тут служив батько гетьмана Богдана Хмельницького – Михайло Хміль.

Замок має овальну форму. Усередині розташовані невеликі внутрішні дворики з колодязем і дерев’яною галереєю.

Починаючи з 17-го століття середньовічна фортеця перебудовується в ренесансний палац. В інтер’єрах з’являються нові каміни та печі. Стіни покриваються розписом і штучним мармуром, деякі з кімнат отримують власну назву. Скажімо, як “віденська” – від картини Битва під Віднем. А висить вона тут не випадково. Адже саме в цьому замку народився Ян III Собеський – майбутній польський король, рятівник Європи, переможець турків під Віднем. Це безцінне полотно, написане в 1682 році Мартіном Альтомонте, прикраса колекції Львівської галереї мистецтв, зберігається в замку.

Саме стараннями колективу під керівництвом Бориса Григоровича Возницького, замок був відновлений з руїн протягом 1970-1975 років. На другому і третьому поверхах розгорнута унікальна експозиція. Більше 500 творів живопису і скульптур прикладного мистецтва. Саме тут зібрано, можливо найбільшу в Європі колекцію дерев’яних скульптур 14 – 19-го століть. На жаль експонується лише невелика частина збірки, яку вдалося зберегти завдяки пану Возницькому. Як він згадує, деякі шедеври довелося буквально витягувати з печі, де їх намагалися спалити.

Пишається музей і великою колекцією середньовічної портретного живопису і унікальними брюссельськими шпалерами другої половини 16-го століття – поліфем і Одіссей на полюванні, що потрапили в музей в жахливому стані. І художники-реставратори постаралися. Біля підніжжя замку розташований монастир капуцинів 1739, що також є пам’ятником архітектури.

Підгірці

На відміну від Олеського замку, який створювався як фортеця, замок в Підгірцях відразу будувався як палац. Хоча він теж з трьох боків оточений глибоким ровом. Побудований цей замок в 1635-1640 роках. А в першій половині 18 століття його власник Вацлав Жевуський зібрав там велику колекцію картин, книг, зброї і меблів. Переніс сюди також усе найцінніше з Олеського замку.

Перед замком завжди стояла парадна військова варта, декілька гармат. У палаці відбувалися гучні забави, що тривали тижнями. На них з’їжджалася навколишня шляхта. Замок був перетворений на справжній музей. А наступні власники, вже не так дбали про замок і почався занепад. Найбільше палац постраждав в роки другої світової війни. А після пожежі 1956 взагалі залишилися голі стіни. І зараз досить зле враження справляють порожні кімнати і холодні каміни палацу.

Тільки в 1997 році палац передали Львівській галереї мистецтв. І тут ведуться реставраційні роботи. Майстри можуть розповісти вам кілька цікавих історій. Адже за час роботи в замку їм довелося зустрітися з привидами. Околиці замку також залучають красою. Парк 18-го століття, скульптури, фонтан. Тут до сих пір зберігається стара липа, під якою колись відпочивав Богдан Хмельницький. Величезна, обхопити її можуть п’ять чоловік.

Неподалік Київської траси, в районі міста Броди можна побачити два пам’ятники.

Обидва військовим формуванням. Але абсолютно різна у них історія і зовсім різні вони за змістом. Перший – воїнам кінної армії Будьонного, побудований в радянські часи. У народі цей пам’ятник називають просто – коні. Колись сюди звозили школярів на екскурсії, приймали в піонери. Зараз пам’ятник потихеньку розбирають шукачі металобрухту.

Другий пам’ятник навпроти будувався з ініціативи місцевого населення і споруджувався на народні кошти. Це пам’ятник воїнам першої української дивізії Галичина. Історія його створення теж досить цікава. Побудували його студенти львівських вузів. Було це ще до проголошення незалежності України. Селяни допомагали транспортом, матеріалами, виділили студентам будинок для проживання, годували їх. Незабаром, після урочистого відкриття пам’ятника, його підірвали. Селяни впевнені – це справа рук військових. На цьому місці селяни насипали високий курган, поставили хрест, а також символ дивізії – мальтійський хрест, який уцілів після вибуху.

Роксолана У.

Пам’ятки Львова / Пам’ятки Львівщини/