Новий законопроект у нинішній редакції, по суті, повністю вбиває сегмент внутрішнього українського туризму
Мінекономрозвитку опублікувало на своєму сайті проект закону, який регулює туристичну галузь в Україні. Разом з новими порядками в неї імплементують європейський досвід, а українське законодавство в цій сфері гармонізують з нормами міжнародного права.
І хоч ринок, в цілому, позитивно ставиться до відновлення морально застарілого закону про туризм, до нового документу є ряд принципових питань, пише UBR.
Ключові вимоги до учасників ринку складаються з декількох складових.
По-перше, участь у туристичній галузі зможуть приймати лише суб’єкти підприємницької діяльності.
Якщо сьогодні окремі фахівці (екскурсоводи, гіди і т.д.) можуть працювати і без статусу фізособи-підприємця, то після прийняття законопроекту всі без винятку зобов’язані будуть проходити державну реєстрацію.
По-друге, зміняться підходи до страхування туристів.
Сьогодні турист на свій розсуд вибирає умови страхування або взагалі нехтує страховкою. Надалі ж мінімальну суму медичного полісу планують встановити на рівні еквівалента 30 000 євро, а страховки при нещасному випадку – на суму не менше 10% від суми медичної.
«Мабуть, це пов’язано з тими неприємними ситуаціями, в які наші громадяни потрапляли на відпочинку за кордоном – потребували медичної допомоги, або взагалі гинули. А потім необхідно було, в тому числі і представникам держави, вирішувати проблему з фінансуванням лікування, повернення в Україну, переміщення останків. Після прийняття закону, держава перекладає всю відповідальність на туристів », – зазначив у розмові з UBR.ua адвокат Дмитро Гутгарц.
По-третє, більш детально виписані умови фінансового гарантування діяльності туроператорів і турагентів.
Законопроект пропонує наділити їх правом вибору між гарантією банку і страхуванням відповідальності. Сьогодні ж мова йде тільки про гарантії банку або іншої кредитно-фінансової установи. При цьому розмір гарантії або страхова сума залежать від фінансових результатів минулого року.
По-четверте, для виходу на ринок нових гравців встановлена фіксована сума банківської гарантії в розмірі еквівалентному 50 тис. Євро для туроператора і 10 тис. євро для турагента.
Сьогодні розміри фінансової гарантії значно нижче, відповідно і витрати по організації турбізнесу можуть вирости. Адже вони безпосередньо залежать від розміру фінансового забезпечення. Тут можуть виникнути складності для виходу на ринок невеликих суб’єктів, з незначним фінансовим ресурсом, вважають експерти.
По-п’яте, нові вимоги до приміщення, де розміщується турагент або туроператор,
хоч і продиктовані турботою про споживача (наприклад, вхід повинен бути обладнаний для людей з інвалідністю) але, на жаль, не завжди можливо застосувати. Тому можуть привести до підвищення розміру орендної плати, або до додаткових витрат суб’єктів ринку щодо забезпечення вимог закону.
«В результаті все це може позначиться на кінцевій вартості послуг», – додав Дмитро Гутгарц.
Деякі учасники ринку і зовсім впевнені, що законопроект тільки посилює недоліки старого закону.
В першу чергу, виникають питання щодо введення обов’язкового ліцензування всіх суб’єктів туристичної галузі.
«У проекті закону нібито ліквідується поняття ліцензії, які зараз є обов’язковими тільки для туроператорів, і вводиться поняття« декларація », вимоги до якої слово в слово повторюють вимоги до ліцензії туроператора в нинішній версії закону. Не кажучи вже про те, що і вимоги ці, які автоматично переписуються з редакції в редакцію, в століття цифрових технологій, е-комерції і т.д. вже давно застаріли. Заявляючи голосно на весь світ про дерегуляцію бізнесу і скорочення держрегулювання в Україні, автори проекту, навпаки, посилюють тиск на турбізнес, підміняючи поняття », – зауважила UBR.ua співзасновник Клубу мандрівників НавколоUA Ксенія Вехетек.
Сумніваються представники галузі і в необхідності збільшення ліміту відповідальності у формі банківської гарантії або страхового платежу.
Справа в тому, що зараз дана страховка теж є, тільки на меншу суму, але і вона не працює.
«Треба було зосередитися на відпрацювання механізму – в якийсь момент, кому, як виплачуються страхові суми. Ми вже бачили багато банкрутств, жодного разу ця страховка не спрацювала. І зараз замість зміни алгоритму її просто збільшують. У реальності, якщо агентство банкрутує, сума збитків набагато більше будь-якої гарантії », – підмітила в бесіді з UBR.ua експерт туристичного ринку Тетяна Куценко.
Зараз гарантія для туроператора дорівнює 20 тис. Євро (сума, яка виплачується в порядку черговості постраждалим турагентствам. Для агентів ця сума становить 2 тис. Євро (виплачується постраждалим туристам, якщо банкрутує агент).
Ось тільки якщо банкрутує туроператор, суми збитку обчислюються мільйонами євро (агенти, як правило, не банкрутують). Буває і так, що зникає банк або страхова, в якій у агента оформлена гарантія.
До кінця не ясно, що робити з «сірими» турагентствами, від яких будь-яких компенсацій в принципі домогтися буде дуже складно. Навіть після імплементації даного законопроекту.
«Як і раніше, незрозумілий механізм дії фінгарантії або банківської гарантії. У наших реаліях, коли турагенти на 80% працюють не зовсім в білу, то розрахувати їх гарантію буде неможливо », – зауважила UBR.ua керівник операторської компанії Ольга Михайличенко.
А ось з уже відомими прогалинами нинішнього туристичного законодавства автори проекту боротися не стали. Наприклад, в документі залишається юридична виверт – щоб почалися виплати, туроператор або турагенство повинно бути в судовому порядку визнано банкрутом. Як відомо, суди по Ідріска-тур, що лопнула в серпні, ще навіть не починалися. Суди по Слободі-тур, що збанкрутувала в 2003 р закінчилися років два назад.
За словами експертів,
велике упущення нового документа в тому, що його автори не розмежовують зовнішній і внутрішній туризм.
Хоча очевидно, що одні й ті ж вимоги не можуть застосовуватися до цих двох напрямів, оскільки ні обсяги ринків, ні розміри потоків на них не можна порівняти.
У цьому контексті виникає логічне запитання: чому всі вимоги щодо фінансової гарантії, розмір страхової компенсації в проекті представлені в євро, якщо ми говоримо і про внутрішній туризм теж?
«Те, що посильно київським екскурсоводу, з його обсягами роботи, не потягне екскурсовод, наприклад, з Лубен. Оскільки 5-7 груп іноземних туристів в тиждень і 2-3 групи українських школярів в рік – це не одне і теж. А вимоги до них абсолютно ідентичні, особливо в частині фінансового забезпечення права на свою діяльність. Внутрішній туризм взагалі не брався до уваги при розробці документа », – каже Ксенія Вехетек.
На думку деяких представників ринку, в нинішній редакції законопроект відкрито відстоює інтереси великих міжнародних туроператорів, страховиків і, можливо, навіть ряду екскурсоводів українських мегаполісів. І, по суті, повністю вбиває сегмент внутрішнього українського туризму.