Адміністративний, економічний, культурний центр Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі Дністра.

До 1939 року це був центр виноробства. Щороку тут проводили традиційне свято, «Винобрання» («Вінобранє»), на яке приїжджали з усієї тодішньої Польщі. До того ж, Заліщики славилися як кліматичний курорт із чудовими пляжами на Дністрі.

Назва міста походить від місця проживання перших поселенців — «за ліщиною», хоча правдивішою виглядає версія, що назва утворилась від первісної назви поселення – Залісся, що пізніше стало Залісще, і вже кінцевий варіант –Заліщики. За історичними дослідженнями О. Тура перші письмові згадки про Заліщики відносяться до 1340 року. Територія Заліщиків була заселена людьми з давніх-давен. На території міста знайдено старожитності пізнього палеоліту, трипільської, липицької, ранньослов’янської та давньоруської культур.

Панорама Заліщиків Dnister_canyon


Культура

Діють Державний краєзнавчий і 4 гро­мадські музеї, районний Будинок народної творчості, бібліотеки, кіно­театр, дитячий ревматологічний санаторій, районна лікарня, по­ліклініка, обласний шпиталь інвалідів і репресованих, обласний протитуберкульозний санаторій, гімназія.


ХрамиЗаліщики. Костел

Є церкви:

  • По­крови Пресвятої Богородиці (1873)
  • Пресвято­го Серця Христового (2002; обидві — УГКЦ)
  • Різдва Пресвятої Богородиці (1999; УАПЦ)
  • ко­стел святого Станіслава (1763; РКЦ).[11]

Відновлена кап­личка Божої Матері (1992).

До 10-річчя незалеж­ності України споруджено дерев’яну капличку (2001).


Архітектурні пам’ятки

  • цісарсько-коро­лівська військова казарма (18 ст.; нині приміщення ПТУ)
  • будинок староства і суду (потім — учительська семі­нарія; нині готель «Старі Заліщики»)
  • палац ба­ронів Бруніцьких (перебудовано 1831 з мисливського палацу в стилі ампір; нині відділення лікарні)
  • будинок польського товариства «Сокул» (1903; нині кінотеатр)
  • «Народний дім» (1908; нині пошта) й ін.
  • Заліщицька ратуша (знищена)

Пам’ятки природи

  • Ботанічні пам’ятки природи місцевого значення Гінкго Ігнатія Браницького та Дуб над Дністром.

Заліщики. Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Яблуня-колонія»


Рекреація

Окраса міста — старовинний заповідний парк над Дністром (Нижній парк); тут зростають понад 400 унікальних дерев більш як 40 видів.

  • Залі́щицький дендропа́рк – 3акладений у 1920-ті роки на території садівничо-городницької школи на 0,3 га, де донині збережені рідкісні й екзотичні дерева та чагарники 15 видів, зокрема акація колоноподібної форми, дуб пірамідальної форми, липа розсіченолиста,ліщи­на розсіченолиста і пурпурова тощо.
  • Залі́щицький парк – заснований у кінці 19 століття на лівій терасі берега річки Дністер. Це — один з найдавніших парків Тернопільської області, де зростають дерева, кущі та ліани 45 ви­дів, у тому числі 25 екзотів: гінкго дволопатеве (діаметр 143 см, висота 22 м), 3 дерева бундука канадського (діаметр 78—79 см, висота 19—20 м), дуби звичайні (діаметр 172 см, висота 25 м) та північні (діаметр 105 см, висота 22 м), гіркокаштан звичайний (каштан кінський; діаметр 101 см, висота 15—16 м),тополя дельтоподібна (діаметр 110 см, висота 25 м), софора японська плакуча, керія японська, бархат амурський,гледичія звичайна безколючкова та інші.Для поліпшення естетичного стану посаджені декоративні кущі: спірея середня, вейгела рожева, жимолость татарська,форзиція європейська та інші.

Колонада палацу Бруніцьких (ЦРЛ) у Заліщицькому парку

У місті знаходяться ботанічні пам’ятки природи місцевого значення Софора японська та Гінкго дволопатеве.


Некрополі

На міському цвинтарі — пам’ятний хрест на честь скасування панщини 1848, надгроб­ки на могилах громадсько-політичного діяча Омеляна Попови­ча, письменника, педаго­га і громадського діяча Осипа Маковея, російських і польських офі­церів війни 1812, польських повстанців 1863–1864, мо­гили австрійських і російських воїнів І світової війни.

Також на міському кладовищі похований радянський воїн Мінц Єва Ісааківна, яка загинула 10 травня 1944 р. На могилі обеліск прямокутної форми у вигляді глиби природного необтесаного каменю із зіркою вгорі, під нею фотографія Є. І. Мінц, вставлена в нішу постаменту.

Біля профтехучилища є братська могила радянських воїнів, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни і за звільнення міста — 343 радянські воїни. На братській могилі встановлено пам’ятник та три надмогильні плити. Пам’ятник у вигляді обеліска із зіркою вгорі. Перед ним постать воїна на весь зріст. На плитах викарбувано прізвища полеглих: на першій — 17, на другій — 299, на третій — 23


Пам’ятники

  • На братській могилі радянських воїнів, по­леглих у ІІ світ. війні, споруджено пам’ятник (1958), поряд встановлено хрест на честь за­гиблих вояків-заліщан (1999). Поблизу братської могили на постаменті — танк Т-34.
  • Біля шосейного моста 9 травня 1971 відкрито пам’ятник Героям Дністра (скульптори І. Козлик і В. Колесник, архітектор Г. Карасєв).
  • Неподалік від залізничного моста — кам’яний хрест, який звів заліщанин І. Томчишин на пам’ять про політичних в’язнів, котрих у вагонах підірвали вибу­хівкою і скинули з моста в Дністер відступаючі частини ЧА у червні 1941 (див. Заліщицька трагедія).

Зведено також пам’ят­ники:

  • Івану Франку (1956) — перший пам’ятник Франку на Тернопільщині. Встановлений з нагоди святкування 100-річчя від дня народження поета. Пам’ятник являє собою бронзове погруддя письменника. На постаменті напис: «Іван Якович Франко. 1856 — 1916 рр.»
  • Осипу Маковею (1957)Памятник_Степану_Бандері_в_Заліщиках
  • Тарасу Шевченку (1961; автор усіх — скульп. Д. Крвавич)
  • Михайлу Гайворонському (1992; скульп. М. Не­веселий)
  • пам’ятний знак Олегу Кандибі-Ольжичу, який 1928–1929 досліджував у Заліщиках поселення трипільської культури
  • та монумент Борцям за волю України (обидва — 1997; архітектор А. Сорочук)
  • Степану Бандері.

Встановлені:

  • пам’ятний хрест членам ОУН і воякам УПА (1992)
  • меморіальні таблиці:
    • Василеві Стефанику (1971)
    • Василеві Баранику (1994)
    • Тарасові Шевченку (з написом «1814-1914. В соті роковини уродин Та­расові Шевченкові Заліщицька земля») — на буд. пошти;
    • Осипові Маковею — на буд. колишньої вчительської семіна­рії (1967, поновлено 1987)
    • письменникові та журна­лісту Петрові Ковальчуку — на будинку, де він жив (1995)
    • Степанові Скрипнику (майбутньому патріарху Мстиславу), котрий 1923–1925 жив у Заліщиках, — на будинку міської ради (1998; автор о. О. Паленичка);
    • співаку Михайлові Голинському — на будинку, де він 1919 і 1927 перебував (2003).

Схожі тури: