Навіть якщо ви ніколи не були у цьому місті ви почуєте його ім’я і запам’ятаєте назавжди, та подумки будете мріяти хоч раз побувати у місті жита й миру. Це місто не можна не любити. Житомир оповитий давніми легендами, його душа захована на замковій горі, а вікові таємниці зберігаються у високих скелях Тетерева. Щодня і щогодини Житомир готовий відкриватися кожному, хто зацікавлено вештається його вулицями, кого заворожує бій годинника на ратуші, та не дивують космічні ракети у середмісті. Житомир належить до найдавніших міст не лишень України, а і Європи.

Родич Останкінської вежі знаходиться у Житомирі. Це монумент Слави, що, як і славнозвісне Останкіно у Москві, збудоване без фундаменту. Опорою монумента є природна скеля. Щоб 32 метровий пам’ятник не впав, було використане цікаве інженерне рішення – пробурено 50 скважин, в яких замонолічені залізні тяги, які запущені в тіло самого монументу.

Ще одна візитівка Житомира – обласна філармонія, яка раніше була міським театром. Існує легенда, що його збудували у 1855 році за проектом Київського театру. Але це не так, а правда така, що сюди із гастролями приїздили без перебільшення світові зірки, як от французька співачка Поліна Віардо. І саме у Житомирі розгорталася любовна драма між нею і російським письменником. Прихильником Поліни Віардо, закоханим в неї був ніхто інший, як Іван Тургенєв. Він приїздив в Житомир на її виступи.

Поруч із філармонією водонапірна вежа. Сусідство цих двох приміщень не випадкове. Колись при вежі був господарський комплекс, конюшня зокрема. Після другої світової війни на сцені філармонії замість декорацій виступав живий кінь. Якщо згадані місця знає кожен житомирянин, то про водоспад на річці Гнилопять – на жаль ні. Це за 10 кілометрів від Житомира, якщо їхати по бердичівській трасі. Краєзнавець порівнює місцевий краєвид як мінімум с Карпатами, як максимум з Альпами. До недавна водоспад був розташований ледь не в метрах режимного об’єкта. Там діяв військовий полігон, тому раніше туди важко було потрапити. Зараз більш м’який режим. Можна туди й пішки прийти й заїхати автомобілем.

Зовсім неподалік від водоспаду – скеля Крашевського. Юзеф Ігнатій Крашевський – польський письменник, який увійшов до книги рекордів Гіннеса, бо видав аж 500 томів своїх творів. Поляк 7 років мешкав у Житомирі. Крашевський дуже любив мандрувати й околицями міста, бувати в глухих куточках Волинської губернії, далеко за Житомиром. Відомо з його біографії, що він любив побувати саме на річці Гнилопять.

Вперше про місто згадують у 884 році. Засновником городища вважають руського дружинника Житомира, який ніби то відмовився служити князю Київському Олегу, і на високій скелі при злитті рік Кам’янка і Тетерів збудував собі дерев’яний замок. Інша легенда оповідає, що древнє городище Житомир виникло як центр племені житичів. Хліборобська справа була тут настільки важливою, що навіть у центрі міста сіяли жито і ячмінь. Про місто говорили – мир житичів. З давніх давен Житомир був символом спокійного і мирного життя. Як і більшість міст руських, Житомир пережив навалу Золотої орди. У 1240 році війська хана Батия розорили й майже повністю спалили місто. А через століття житомирську фортецю захопив литовський князь Гедимін і приєднав місто до великого князівства Литовського.

Як гідне Європейське місто Житомир отримав Магдебурзьке право. Відтоді місто стало вільне від князів і їх поборів. Київ отримав подібне самоуправління лише через 50 років. Після Люблінської унії Житомир у якості столиці одного з трьох повітів Київського воєводства увійшов до складу Речі Посполитої. Та своєї значимості місто не втратило. Тут створився центр городського староства. У місті росли шляхетські маєтки, а за мурами замку з’явилися великі пригороди. Та польську шляхту із Житомира потіснили козаки. У 1648 році Богдан Хмельницький зі своїм військом штурмом взяв Житомирський замок. А за 3 роки потому козацькі загони Івана Богуна розбили 17 000 армію польського князя Четвертинського. Відтоді один із районів міста стали називати Богунією.

У 18 сторіччі сучасний житель Житомира у своєму місті просто заблукав би. Центр зосереджувався на вулицях Ольжича, Пушкінська, Московської та Короленка. Будинки були переважно дерев’яні й одноповерхові. Зате у самому центрі розташовувалися аж 4 монастирі, 2 духовні семінарії та кафедральний костел.

Перед розділами Польщі у Житомир увійшли війська російської імперії. Цар Олександр Перший своїм указом надає Житомиру статус столиці новоствореної Волинської губернії. Місто стає економічним, адміністративним і культурним центром Волині. У другій половині 19 століття Житомир увійшов у число найбільших міст Російської імперії. У революційний 1917 рік у Житомирі змінювалася влада 13 разів. На початку 18-го року Житомир став навіть тимчасовою столицею української народної республіки. Саме у цьому українському місті центральна рада прийняла Четвертий Універсал про незалежність української народної республіки. У довоєнні роки Житомир відбудовується. Тут працює 60 фабрик та заводів. Діють театр та філармонія.

Що таке війна Житомир дізнався одним із перших. Вже в перші години Великої Вітчизняної місто бомбардувала гітлерівська авіація. Житомир перебував під фашистською окупацією два с половиною роки. Визвольні бої за місто розпочалися у листопаді 1944 року. За спогадами ветеранів кровопролитні бої біля Житомира за запеклістю і масштабами прирівнювали до битви на Курській дузі. Радянські війська двічі брали та здавали місто. І двічі столиця радянського союзу салютувала на честь визволеного від фашистів Житомира. Це єдиний випадок в історії великої вітчизняної війни, коли звільненому місту двічі салютувала Москва.

Післявоєнний Житомир швидко відбудовувався. Тут зростають десятки промислових гігантів. Завод хімволокна, льонокомбінат, електровимірювач. У часи відродження української державності у Житомирі, першому місті по лівий берег Збруча, міська влада дозволила використовувати на території міста національну символіку: синьо-жовтий прапор і національний гімн України. Часи лихоліття лише загартували місто. А мішанина народностей, звичаїв, стилів зробили його унікальним. Житомир дав світові видатного піаніста Святослава Ріхтера, вченого і конструктора космічних ракет Сергія Корольова, поета і політичного діяча Олега Ольжича, всесвітньо відомого письменника Володимира Короленка, та громадського діяча Бориса Тена.

Нині Житомир росте і розвивається. Місто відоме своїм смачним морозивом і елегантними шкарпетками. А народні танці у виконанні учнів хореографічної школи народних мистецтв “Сонечко” зривають аплодисменти на найбільших сценах світу. Житомир важливий промисловий центр України. Тут щороку відкриваються нові сучасні виробництва. Стрімкими темпами удосконалюється рівень медичного обслуговування й освіти. Лише за останній рік у Житомирі відкрилися два соціально важливі об’єкти – музична школа і дитяча лікарня. Щоденно крок за кроком місто і його жителі створюють своє сьогодення і дбають про майбутнє. Житомир українське місто з унікальним іменем, у якому і велич сивих легенд, і сутність людського буття.


Екскурсійні тури на Житомирщину:

Житомир

0.00 (0%) 0 votes